Горького вулиця
Пролягає від Толстого Льва вулиці до площі Дзержинського. Виникла у 30-і роки 19 століття і складалася з двох вулиць: Новолибідської, що у 1874 була перейменована на Кузнечну (від ковальських майстерень, колись розташованих уздовж неї; проходила між теперішніми вулицями Льва Толстого та Івана Федорова) і Набережно-Либідською (від річки Либідь, що протікає паралельно вулиці Горького). У 1909 обидві вулиці об`єднані під назвою вулиця Кузнечна. У 1913 на її початку від вулиці Толстого до вулиці Саксаганського обладнано бульвар. У 1919 — 1936 мала назву вулиця Пролетарська. З 1936 року має назву на честь російського письменника Максима Горького. 23 вересня 2005 року комісія з найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради прийняла рішення про підтримання пропозиції про перейменування вулиці Горького на вулицю Антоновича Володимира на честь українського історика, археолога, етнографа.
Однак рішення Київради про перейменування не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося. Хоча на початку непарної сторони вулиці на окремих будинках з’явилися покажчики з новою назвою (чим внесли додаткову плутанину, бо на парній стороні старі таблички), а Київрада у власних рішеннях вживає як стару назву вулиці, так і нову (або ж обидві одразу).
До вулиці Горького прилучаються: вулиці Саксаганського — Жилянська — Фізкультури — Димитрова — Федорова — Горького провулок — вулиці Лабораторна — Володимиро-Либідська — Тельмана — Тверська — Ковпака — Любченка — Червоноармійський провулок і Дружби Народів бульвар.
Місцевість: Нова Забудова. Станції метрополітену: Либідська, Палац Україна, Площа Льва Толстого, Республіканський Стадіон. Залізничні станції: Протасів Яр.
