Голосіївський парк імені Максима Рильського

Територія парку є частиною залишку природного лісу, що колись з півдня оточував Київ. Нині внаслідок розбудови міста парк значною мірою відокремлений і оточений урбанізованою територією. Рельєф сильно розсічений. Своєрідною композиційною віссю парку є каскад із чотирьох ставків площею біля 6 га, розміщений уздовж так званої Горіховатської долини. Ставки оснащені човновими станціями та оглядовими майданчиками. Загальна площа парку - 126,32 га.

Голосіївський парк функціонує як парк природи та відпочинку, має мережу доріжок, тут розміщені містечко атракціонів, дитяча ігротека та майданчики, літній кінотеатр, павільйони для ігор, танцмайданчик тощо.

У 1965 році на території парку було встановлено пам’ятник учасникам оборони Києва 1941 року. Він являє собою стелу з граніту та стилобата заввишки 5,5 м. Автор - архітектор В.Л. Суворов.

У 2003 році біля головного входу до парку встановлено пам’ятник М.Т.Рильському (архітектор - О.Стукалов, скульптор - П.Остапенко). Пам’ятник - фігура письменника, що сидить. Одночасно із встановленням пам’ятника - реконструйовано головний вхід до парку.

За характером планування та станом природних комплексів у парку можна виділити ділянки регулярного стилю, природного (пейзажного) стилю, лісопаркові та відносно збережені лісові. На ділянці регулярного стилю (розташована між входом у парк і павільйоном «Молодіжний») в озелененні використані яловець козацький, туя, формові екземпляри грабу, ялина звичайна, ялина колюча срібляста, верба плакуча, тополя пірамідальна тощо. На ділянках пейзажного стилю розміщені численні галявини, куртини та алеї переважно з видів-інтродуцентів - дуба північного (червоного), берези, клена сріблястого (цукристого). Поодиноко зустрічаються платан східний, куртини бука, явора. Лісопаркові ділянки, що прилягають до паркової частини, являють собою культури дуба впереміш із молодим грабом і чагарниками (бруслина європейська, свидина, крушина). Ближче до шосе розташовані смуги світлолюбних порід - берези та робінії звичайної (білої акації). В трав’яному покриві переважають види-антропофіли (ті, що миряться з впливом людини) та лісові види, які виносять витоптування та освітлення. Домінуючим тут є тонконіг дібровий та гравілат міський. У менш доступних ділянках парку, які рідше відвідуються, зберігся дубово-грабовий ліс, близький за характером до Голосіївського. Тут збереглися вікові дуби та граби. Порівняно багатою є фауна таких лісових ділянок. Із ссавців тут можна зустріти куницю лісову, білку звичайну, різні види мишоподібних гризунів. На дні балок розміщені вільшаки, які у зв'язку із значним обводненням території найкраще збереглися. Вік вільхи - 70-80 років, висота дерев до 24 м, діаметр стовбурів - до 32 см. У трав’яному покриві вільшаку переважають осока гостровидна, місцями - очерет. На ставках зростають водні рослини. Серед них особливо слід відзначити водяний горіх плаваючий, занесений до Червоної книги України.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва