Голосіївський ландшафтний парк

Регіональний ландшафтний парк (РЛП) «Голосіївський» розташований у південній і південно-західній частині міста Києва на території Голосіївського району та прилеглої до нього зеленої зони міста.

Його було створено з метою збереження унікальних природних комплексів та цінних історико-культурних об’єктів, генетичних ресурсів флори і фауни, а також розвитку рекреаційної діяльності, проведення наукових досліджень, поширення екологічних знань.


Зміст

Склад території парку

Парк являє собою сукупність природно-рекреаційних комплексів, що склалися на основі урочищ Лиса Гора, Голосіївський ліс, Теремки, Феофанія, Сіряково, Церковщина (Бичок), Жуків острів, Конча-Заспівського та Дачного лісництв, парків Покол, культури і відпочинку ім. М.Рильського, Музею народної архітектури і побуту.

У межах парку є низка територій, що мають статус окремих об’єктів природно-заповідного фонду України. До них належать: РЛП «Лиса Гора», парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: «Голосіївський парк ім. М.Рильського», «Голосіївський ліс» та «Феофанія», ботанічний заказник загальнодержавного значення «Лісники», ботанічний заказник місцевого значення «Дачне», частина (265,0 га) ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів», пам’ятки природи місцевого значення «Святе цілюще джерело» в Голосієво та «Два цілющих джерела» у Феофаніі.

Парк підпорядковано ККО Київзеленбуд, чисельність співробітників парку становить близько 100 чоловік.

Більша частина території парку (землі державного комунального підприємства - лісопаркового господарства «Конча-Заспа») надана йому у постійне користування, а 797,4 га становлять землі інших землекористувачів.


Геоморфологічна та гідрологічна характеристики території

Територія РЛП знаходиться в межах Київського плато (північно-західна частина парку) та долини Дніпра (заплави та першої надзаплавної тераси, південно-східна частина). Заплава порізана протоками, старими руслами і піднімається над руслом на 2-4 м.

Перша надзаплавна тераса, що простягається від селища Чапаєвки і далі через Конча-Заспу, піднімається над заплавою на висоту 6-10 м. Її ширина звичайно складає 2-3 км, а місцями становить 4-5 км. Поверхня тераси полого-горбиста. Корінні схили долини Дніпра круто піднімаються над першою надзапавною терасою на висоту 60-70 м. Яружно-балкові форми розвинуті в північно-західній частині парку, яка знаходиться в межах Київського плато.

У районі Чапаєвки протікає річка Віта, заболочена заплава якої змикається з заплавою Дніпра, струмки Коноплянка, Голосіївський, Горіхуватський. Територія багата на заплавні озера, стариці та ставки: Горіхуватські, Голосіївські (Дідорівські), Китаївські, Феофанії, урочища Самбурки (Мишоловські).


Флора парку

У рослинному покриві парку можна виділити дві частини - північну і південну. У північно-західній («Голосіївській») частині ландшафт являє собою платоподібні ділянки, схили ярів та балок, міжсхилові зниження, подекуди з комплексами ставків, які нині створені на невеликих водотоках. Лісова рослинність тут збереглася на відокремлених ділянках - урочищах Лиса Гора, Голосіївський ліс, Теремки, Феофанія, Сіряково та Церковщина. Раніше ця ділянка була зайнята переважно дубовими лісами, нині тут великі площі займають дубово-грабові та їх похідні грабові ліси, хоча є чимало чистих дубових насаджень. Невелику площу тут займають осикові і вільхові ліси, є культури дуба, сосни та деяких інших видів.

Південна частина парку включає більш компактний масив, що простягається широкою смугою вздовж долини Дніпра в південно-східному напрямку. В північній його частині розташований ботанічний заказник загальнодержавного значення Лісники - надзвичайно цінний лісовий та болотний масив (див. характеристику заказника).

Ліси на південний схід від урочища Лісники, які займають більше половини площі парку, розташовані на боровій терасі Дніпра. Рельєф цієі місцевості горбастий. На підвищенні переважають соснові ліси - злакові, зеленомохові, чебрецеві з фрагментами лишайникових лісів. На схилах і у міжгрядових зниженнях переважають дубово-соснові ліси орлякові та конвалієві. Цей масив характеризується наявністю південних видів, характерних для лісостепової зони, таких як вишня степова, сон чорніючий.

У крайній південній частині масиву, в районі селища Козин, збереглись невеликі ділянки цінних деревостанів старої сосни, віком 200-300 років. Тут знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Дачне».

Особливий характер має рослинність урочища Жуків острів, розташованого поблизу правого берега Дніпра. Тут добре представлена лучна рослинність - справжні, остепнені та болотисті луки. Невелику площу займають болота з угрупованнями осок гострої та лисячої. Ліси трапляються окремими ділянками, переважають заплавні діброви, є ліси з переваженням тополі чорної. Серед водної рослинності виявлені угруповання водного горіха плаваючого, сальвінії плаваючої, латаття білого, глечиків жовтих, що занесені до Зеленої книги України. Тут знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення «Жуків острів».

Рослинність РЛП в цілому характеризується значною ценотичною різноманітністю та флористичним багатством. Переважає лісова рослинність - дубово-грабові та грабові ліси у північній частині парку, соснові та дубово-соснові у південній, наявні лучна, болотна, водна і степова рослинність. В складі рослинності є ряд рідкісних угруповань, занесених до Зеленої книги України, а саме: листяні ліси з переваженням дуба і покривом із левурди (цибулі ведмежої), фрагменти степових угруповань із ковилою волосистою, водні угруповання горіха плаваючого, сальвінії плаваючої, латаття білого, латаття сніжно-білого, глечиків жовтих.

Середній вік деревостанів у лісах РЛП досить високий. Дуб звичайний (черещатий) має середній вік 117 років, липа серцелиста - 138 років, сосна звичайна - 55 років, граб звичайний і ясен звичайний - 75 років.

Флора парку є типовою для північної частини лісостепового Придніпров’я. Найбагатшою тут є лісова група видів. Це пояснюється дуже високим різноманіттям лісів на даній території (основними з яких є соснові, дубово-соснові, дубові, грабово-дубові, вільхові, осокорові) і значною загальною площею лісів.

У соснових і сосново-дубових лісах найчастіше зустрічаються куничник наземний, конвалія травнева, смовдь гірська, осока пальчата, купина запашна, буквиця лікарська, суниці лісові, розхідник плющовидний, ожина, малина.

У темних широколистяних лісах із дерев поширені граб звичайний, дуб звичайний, в'яз гірський, липа серцелиста, клен гостролистий, серед чагарників - ліщина, бруслини європейська та бородавчаста, а серед трав - анемона жовтецева, пшінка весняна, ряст ущільнений, ряст проміжний, ряст порожнистий, осока волосиста, яглиця звичайна, зірочник ланцетовидний, підмаренник запашний, копитняк європейський, зеленчук жовтий, купина багатоквіткова, зірочки жовті, зірочки маленькі, медунка темна, фіалка дивна, фіалка Рейхенбаха, фіалка запашна.

Флористичне ядро вільхових лісів складають осока гостровидна, жовтець повзучий, щучник дернистий, верболіззя звичайне, яглиця звичайна, гравілат річковий, кінський часник черешковий. В осокорових (чорно-тополевих) лісах зростають ожина сиза, хміль, розхідник плющолистий, гравілат міський.

Досить багато в лісах папоротей. У широколистяних лісах найчастіше зустрічаються щитник шартрський, щитник чоловічий, в дубово-соснових лісах - орляк. Зустрічаються також безщитник жіночий, в заболочених місцях - теліптерис болотний. Більш рідкісними папоротями є голокучник дубовий, пухирник ламкий, багаторядник шипуватий, багаторядник Брауна.

Звичайними є види, які тут, поблизу східної межі свого поширення, мають високу чисельність. Це граб звичайний, черешня, зубниця залозиста, підлісник європейський, з більш рідкісних - вовчі ягоди пахучі, цибуля ведмежа, підсніжник звичайний. Є і степові види, що знаходяться на північній межі свого поширення. Це ковила волосиста, гвоздика перетинчаста, чебрець Маршала, які зростають в основному на Лисій горі.

На території РЛП збереглось багато гарноквітучих видів рослин. Значна їх частина - весняні ефемероїди. Вони зростають у темних широколистяних лісах, що переважають у північній частині парку. Це анемона жовтецева, зубниці бульбиста і залозиста, проліска дволиста, види рястів. У деяких місцях ці рослини утворюють майже суцільний покрив. Тут навесні квітує медунка темна, пізніше - конвалія травнева, на степових ділянках Лисої гори виділяються сон чорніючий, первоцвіт весняний, а трохи пізніше - півники угорські. В заказнику «Лісники» та в прилеглих до нього лісах навесні квітують сон широколистий, сон чорніючий, медунка вузьколиста, анемона лісова, півники болотні, в червні - лілія лісова, а на вологих луках Жукового острова і заказника «Лісники» - півники сибірські. Цінними у декоративному відношенні є також ряд орхідей - пальчатокорінники м'ясочервоний та Фукса, зозулинець болотний, любка дволиста.

Чимало на території РЛП і видів, які використовуються як лікарські - валеріана висока, конвалія травнева, перстач білий та ін. 18 видів судинних рослин, що зустрічаються у парку, занесені до Червоної книги України: булатка довголиста, вовчі ягоди пахучі, водяний горіх плаваючий, гніздівка звичайна, зозулинець болотний, зозулині сльози яйцевидні, ковила волосиста, ковила дніпровська, коручка морозниковидна, коручка темночервона, лілія лісова, любка дволиста, пальчатокорінник м’ясочервоний, пальчатокорінник Фукса, підсніжник звичайний, сальвінія плаваюча, сон чорніючий, цибуля ведмежа.

17 видів рослин, що зростають у РЛП, підлягають особливій охороні на території Києва і його околиць, занесені до списку рідкісних видів міста Києва. Це анемона лісова, багатоніжка звичайна, багаторядник Брауна, багаторядник шипуватий, вишня степова, голокучник дубовий, гронянка віргінська, конвалія травнева, латаття біле, латаття сніжно-біле, перстач білий, півники сибірські, півники угорські, проліска дволиста, ряст порожнистий, скорзонера пурпурова, сон широколистий.


Фауна парку

Фауна РЛП відрізняється значною різноманітністю та великою кількістю видів, рідкісних для України і Європи. Лише хребетних тварин тут відмічено 212 видів, з безхребетних - 23 представники Червоної книги України. Переважну більшість у складі фауни хребетних парку становлять птахи, яких тут налічується 121 вид. По території парку проходять межі ареалів багатьох безхребетних тварин і деяких хребетних, наприклад, зеленої ящірки та квака. Два види багатоніжок є ендеміками лісостепу і були виявлені в Україні тільки в межах РЛП «Голосіївський».

Північна, «Голосіївська», ділянка парку має біднішу фауну, хоча тут також присутні і рідкісні представники тваринного світу. Загалом на території цієї ділянки мешкають 8 видів риб, 10 видів земноводних, 3 види плазунів, 80 видів птахів та 30 видів ссавців.

Значно багатший видовий склад південної, «Конча-Заспівської», ділянки, зумовлений межуванням лісових масивів з заплавними біотопами правого берега Дніпра та наявністю у складі РЛП частини заплави Дніпра з численними старицями і протоками в районі Жукова острова. Склад рибного населення налічує тут 29 видів, птахів - 121 вид, ссавців - 41 вид, земноводних - 12 видів, плазунів - 8 видів. Відсутні в північній ділянці парку найбільш чутливі до підвищеного антропогенного тиску і змін природних біотопів види.

Природний лісостеповий масив РЛП є центром збєреження біорізноманіття комах. Саме тут збереглись рефугіуми (місця виживання) ряду рідкісних видів, які на Київщині вже зникли або стали надзвичайно рідкісними. В умовах великого різноманіття й мозаїчно-острівного переплетіння ділянок природних та штучних біоценозів розселення видів комах має мозаїчний характер, вони існують на території парку часто дуже дрібними, ізольованими популяціями. Цей фактор є несприятливим для виживання.

На території парку зустрічається 21 вид комах, занесених до Червоної книги України, а саме: красуня діва, дозорець-імператор, колдулегастер кільчастий, краснотіл пахучий, жук-олень або рогач звичайний, вусач мускусний, махаон, подалірій, поліксена, райдужниця велика, стрічкарка блакитна, ведмедиця чоторикрапкова або гера, ведмедиця-хазяйка, стериктифора шипшинова, мегариса рогохвоста, сколія-гігант, сколія степова, ксилокопа фіолетова або бджола-тесляр, ксилокопа звичайна, джміль моховий, ктир шершнеподібний.

Тваринний світ північної («Голосіївської») ділянки складається переважно з типових представників дендрофільного комплексу, що утворився в формаціях широколистяних лісових угруповань під дією рекреаційного навантаження різного ступеню.

Із ссавців найбільш типовими є кріт звичайний, бурозубка звичайна, полівки лісова та звичайна, миші мала та лісова, білка. Трапляються їжак звичайний, кутора звичайна, лисиця, ласка, куниця кам’яна, два види вовчків, мишівка лісова, заєць сірий. 3 парнокопитних тут постійно мешкає тільки козуля європейська, з південних ділянок дуже рідко заходить свиня дика.

3 рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, тут виявлені борсук, горностай, кутора мала, в зимовий період сюди заходить видра річкова, з регіонально рідкісних видів мешкають бобер та нетопир малий. Найбільш багатим є пташине населення ділянки, представлене типовими лісовими видами. До фонових видів належать зяблик, жовтобровий вівчарик, мухоловка-білошийка, звичайними є великий строкатий дятел, малинівка, чорний дрізд, дрізд-чикотень, чорноголова славка, весняний вівчарик, велика синиця, голуба синиця, повзик, зеленяк, костогриз, хатній горобець, шпак, сойка, сорока, сіра ворона. 3 водоплавних гніздяться лише крижень та водяна курочка, зрідка оселюються велика та лучна очеретянки. На нечисленних луках та полях мешкають такі типові види, як польовий жайворонок, жовта плиска та лучний чекан, рідше перепел, куріпка сіра та чубатий жайворонок.

Найвразливішими щодо антропогенного тиску виявились хижі птахи, з яких тут постійно оселяється тільки яструб великий та канюк звичайний, а шуліка чорний, осоїд, боривітер звичайний та кібчик гніздують спорадично. 3 плазунів на ділянці знайдені ящірка прудка, вуж звичайний та черепаха болотяна, із земноводних - два види тритонів, чотири види жаб, жабка земляна, ропуха зелена, кумка та квакша. Іхтіофауна ділянки характерна для стоячих вод: в’юн, лин, верховодка, срібний та золотий карасі.

На південній ділянці парку, крім лісових видів, характерних для північної частини, представлені і більш рідкісні, що мешкають тут завдяки меншому антропогенному навантаженню та різноманітності біотопів. Це такі рукокрилі, як вечірниця мала (вид, занесений до Червоної книги України), вухань звичайний, кажан двокольоровий та нетопир малий. 3 хижаків тут трапляється лісова куниця. В заплавних біотопах присутні єнотовидний собака, тхір звичайний, видра річкова, полівка водяна, ондатра, миша мала.

Серед птахів домінують дрізд чорний, вільшанка, жовтобровий вівчарик, вівчарик-ковалик, славка чорноголова, соловейко східний, синиця велика, зяблик, костогриз, шпак. Звичайними видами є дрізд-чикотень, лісовий щеврик, синиця голуба, повзик, крутиголовка, дятел великий строкатий. До рідкісних можна віднести канаркового в’юрка, місця перебування якого були виявлені тільки в деяких західних кварталах Конча-Заспівського лісництва. В соснових борах східної частини ділянки фоновими видами є лісовий щеврик та жовтобровий вівчарик, зустрічаються лісовий жайворонок та дрімлюга.

Серед розрідженої дерево-чагарникової рослинності заплави звичайними видами є сорокопуд-жулан, сіра славка, вівсянка звичайна, щиглик, зрідка трапляються одуд, зозуля, славка рябогруда, крутиголовка, щиглик, горобець польовий. Серед водоплавних видів до звичайних тут належать крижень, чирок-тріскунок, погонич, водяна курочка. Рідше трапляються червоноголова чернь та лиска. 3 п’яти видів чапель найбільш рідкісною тут є чапля велика біла, що парами спорадично гніздиться в колонії сірих чапель та кваків. В деякі роки на окремих старих осокорах Жукова острова оселяється лелека білий. 3 гідрофільних горобиних тут представлено п’ять видів очеретянок, ремез, вівсянка очеретяна. На заплавних луках звичайними видами є жовта плиска, чекан лучний, жайворонок польовий, трапляються деркач, чайка та бекас. По берегах стариць зрідка трапляється перевізник, в урочищі «Лісники» - чорниш та вальдшнеп. Тут виявлено 11 видів хижих птахів, але більшість з них гніздяться спорадично - орел-карлик та підорлик великий (види, занесені до Червоної книги України), або поодинокими парами - осоїд, шуліка чорний, яструб малий, лунь болотний, кібець, чеглок. 3 трьох видів сов найбільш звичайною є сова сіра, зрідка трапляються сич хатній та сова вухата.

Із земноводних тут відмічено два види тритонів (звичайний та гребінчастий) кумку звичайну, жабку земляну, ропуху звичайну та зелену, квакшу звичайну та п’ять видів жаб, в тому числі, нечисленну жабу ставкову. Багата фауна плазунів. Тут трапляється занесена до Червоної книги України мідянка звичайна. 3 ящірок, крім досить звичайної прудкої, рідкісними є ящірка живородяча та ящірка зелена.

Іхтіофауна нараховує 29 видів, більшість яких зустрічається у руслі Дніпра та заплавних водоймах Жукова острова. До звичайних належать щука, плітка, краснопірка, верховодка, пічкур, лящ, плоскирка, судак, окунь, йорж, щипавка, бичок-бабка. В невеликій кількості зустрічаються в’язь, головень, білизна, синець, кліпець, чехоня, сазан, сом, минь, зрідка - стерлядь, підуст та носар.

3 рідкісних видів, що потребують особливої охорони та занесені до Червоної книги України, на території РЛП виявлені п’явка медична, багатоніжки - багатов’яз гірський український, лептоюлс Семенкевича (ендеміки Лісостепу України), комахи (21 вид), з хребетних - мінога українська, стерлядь, мідянка, лелека чорний, орел-карлик, підорлик великий, кулик-сорока, сірий сорокопуд, кутора мала, вечірниця мала, горностай, борсук, видра річкова.

Загалом на території РЛП мешкають 36 видів тварин, занесених до Червоної книги України (в тому числі два ендеміки), та 15 видів, що потребують охорони на території міста Киева та його зеленої зони. До регіонально рідкісних видів належать: підуст, йорж-носар, ящірка зелена, чорний шуліка, чеглок, перепел, деркач, кулик-перевізник, крячок чорний, голуб-синяк, жовна, кутора велика, вухань звичайний, кажан двокольоровий, бобер річковий.

Враховуючи той факт, що численні представники рослинного і тваринного світу зростають та мешкають в природних біотопах практично в межах великого міста, можна стверджувати, що природні комплекси РЛП «Голосіївський» є унікальними і потребують особливої охорони.


Пам’ятки культури

Парк цікавий численними пам’ятками історії та культури. До них належать Голосіївський скит, Свято-Пантелеймонівський скит, Китаївський пустинницький скит, Лисогірський форт.

Територія багата на пам’ятки археології. Тут знайдені: багатошарове городище білогрудівської, зарубинецької культури та давньоруського часу (ХІ-ІХ ст. до н.е., III ст. до н.е., ХІ-ХІІ ст.), поселення скіфської доби (VI ст. до н.е.), скіфське Хотівське городище (VІ-ІІІ ст. до н.е.), поселення тишенецької культури доби бронзи та трипільської культури (друга половина II тисячоліття до н.е., III тисячоліття до н.е.), поселення ранньозалізного часу (I тис. до н.е.), могильник зарубинецької культури (II ст. до н.е. - II ст. н.е.), корчуватський могильник зарубинецької культури (III ст. до н.е. - II ст. н.е.), залишки так званих змієвих валів (Х-ХІ ст.), декілька давньоруських поселень та городищ (Х-ХІІІ ст.). На території парку відомо також декілька печерних лабіринтів (Х-ХVІІ ст.) в Китаєві та у Церковщині.

Територія парку пов’язана з діяльністю багатьох історичних осіб, зокрема київського митрополита Петра Могили (1614-1647 рр.), настоятеля Києво-Печерської Лаври. Засновник першої в Україні та східній Європі вищої школи (Києво-Могилянської колегії), він відбудував Софійський та Успенський собори, церкву Спаса на Берестові, заснував Голосіївський скит, а у 1631 році на території скиту - перший парк у Києві.


Функціональне зонування

На основі вивчення структури і територіальних взаємозв’язків природних ландшафтів, враховуючи природоохоронну цінність окремих ділянок, наявність пам’яток історії і культури, рівень доступності та благоустрою, розміщення селітебних територій і рекреаційних закладів, РЛП «Голосіївський» поділяється на чотири функціональні зони, що мають різне призначення та різні режими охорони і використання.

Заповідна зона включає: ботанічний заказник загальнодержавного значення «Лісники», площею 1110,2 га (Конча-Заспівське лісництво ДКП ЛПГ "Конча-Заспа", кв. №№ 3-5, 8,9, 12-14, 17-19, 21-29 повністю і кв. №№ 2, 4, 6, 7, 10, 11, 15 і 32 частково); ботанічний заказник місцевого значення Дачне, площею 6,0 га (Дачне лісництво, кв. №№ 65, 69, 67, 72 і 73 частково). Ця зона призначена для охорони та відтворення найбільш цінних природних комплексів. На її території (1116,2 га) встановлюється заповідний режим і забороняється будь-яка господарська діяльність. Тут лише, при необхідності, можливі протипожежні та санітарні заходи, відтворювальні та науково-дослідні роботи.

До зони регульованої рекреації належить більша частина території парку: урочища Лиса Гора, Голосіївський ліс, Теремки, Феофанія, Жуків острів, Церковщина (Бичок) і Покол, Володарське, західна частина урочища Сіряково, частина Конча-Заспівського лісництва (крім тієї частини, що увійшла до заповідної зони), більша частина Дачного лісництва. Вони використовуються для відпочинку та оздоровлення населення, влаштування туристичних маршрутів та екологічних стежок, місць короткочасного відпочинку та оглядових майданчиків. Площа цієї зони складає 4655,0 га.

Зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення лікувальних, оздоровчих та туристичних, культурно-побутових та торгівельних установ та об’єктів. Її площа в парку незначна - 183,7 га і включає окремі невеликі ділянки в урочищах Теремки, Феофанія, Церковщина та на території Конча-Заспівського і Дачного лісництв.

Господарська зона розміщена на окремих ділянках Голосіївського лісу, де розташовані науково-дослідні та освітні установи, промислові підприємства, і на невеликих ділянках Конча-Заспівсткого та Дачного лісництв. Вона займає площу 210,1 га, відведених для господарської діяльності РЛП та інших землекористувачів.

Особлива цінність території полягає у неповторності і неподільності природного та історичного середовищ. Голосіїв, безумовно, становить національне надбання українського народу. Значною є також і рекреаційна цінність території. 3 огляду на це ближчим часом планується підвищити її охоронних статус і створити на базі РЛП національний природний парк.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва