Георгіївська церква

Головний храм заснованого Ярославом Мудрим орієнтовно 1037 року Георгіївського монастиря. Церква була освячена 25 листопада 1054 року. Назва церкви походить від імені небесного покровителя (патрона) засновника - Ярослава Мудрого, який при хрещенні отримав ім’я Георгій. Хоч храм і був патрональним, йому було також надано функції «посвящення і столовання», тобто всенародного проголошення нововисвячених єпископів. У 1063 році тут було поховано останнього брата Ярослава Мудрого Судислава, який понад 20 останніх років життя провів у в’язниці.

Зруйнована церква разом із монастирем під час Батиєвої навали. Після того стояла в руїнах, а монастир більше не відновлювався. У 1674 році на старих фундаментах було зведено спочатку дерев’яну, у а 1744 - кам’яну церкву. У 1816 році в церкві було поховано К.Іпсіланті (після знесення Георгіївської церкви, його прах було перенесено до Успенського собору Києво-Печерської Лаври).

У 1935 році, у зв’язку з проведенням «соціалістичної реконструкції» столиці, Георгіївська церква як і багато інших пам’яток архітектури культового призначення була розібрана. Тепер на цьому місці будинок №2 по Георгіївському провулку та сквер перед ним.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва