Військових кантоністів казарми

Загальний вигляд
Подвір’я

Казарми військових кантоністів – комплекс споруд, що входили до складу Нової Печерської фортеці На південному краю Печерської височини. Збудовані у 1835–1839 під керівництвом генерал-майора О. Фреймана. Завершували низку будівель, які з’єднували Васильківське укріплення з Печерською цитаделлю. Прилягали до Кавалерійського бастіону цитаделі. Проектувалися для розміщення військового навчального закладу для солдатських дітей (т. зв. кантоністів), а також як складова частина фортечного фронту. Мали на озброєнні 104 гармати і 280 рушниць, 1835 осіб гарнізону.

1858–1859 рр. проведено додаткові роботи, під керівництвом військового інж. Д. Біркіна насипано гласиси перед казармою і вежами № 2 і № 4. У плані прямокутний витягнутий цегляний корпус (390×20 м), первісно двоповерховий, розчленований на 52 окремі склепінчасті відсіки-каземати. Планування коридорне. У 2-ій пол. ХІХ ст. з боку Наводницької балки добудовано окремий об’єм з теплою церквою.

У 1930-х рр. над середньою частиною добудовано два поверхи, над бічними – один. Стіни тиньковано, розчленовано лопатками. Перший поверх головного фасаду рустований. Перекриття двох нижніх поверхів склепінчасті, верхніх – плоскі. З 1865 р. в цьому будинку містилося Київське піхотне юнкерське училище (з 1897 р. – Київське військове училище, з 1914 р. – 1-е Київське Костянтинівське військове училище). У 1902–1906 рр. його викладачем був Є. Кузьмін – військовий за освітою, мистецтвознавець та художній критик. Вихованцями училища у різний час були: військові міністри УНР – В. Сальський (міністр у 1919–1920 рр. та в екзилі у 1922–1940 рр.), О. Галкін (міністр у 1920–1921 рр.), українські воєначальники часів визвольних змагань 1917–1921 рр. – Г. Базильський, О. Бурківський, А. Вовк, В. Кущ, В. Ольшевський, В. Сікєвич, М. Янчевський, В. Янченко та командувач білогвардійської Добровольчої армії – А. Денікін. У радянський час тут була школа зв’язку ім. М. Калініна, потім – училище зв’язку.

Тепер – у комплексі будинків Військового інституту зв’язку Міністерства оборони України.

Джерела

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва