Володимирська вулиця

Ліворуч колишня Перша гімназія

Пролягає від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до Короленківської вулиці. Як цілісна магістраль прокладена у 30-і рр. 19 ст. на місці давніх вулиць Андріївської (між Андріївським узвозом і давньою площею Бабин Торжок та вул. Великою Житомирською), Софійської (між вул. Великою Житомирською та брамою Софійського монастиря, що на Софійській площі). Золотої (між площею Софійською та вул. Ярославів Вал) і щойно прокладеної вул. Університетської. В той же час здобула дві паралельні назви — сучасну і вул. Велика Володимирська. У 1869 поділена на 3 вулиці: Десятинну (до тепер. пров. Рильського), Володимирську (до тепер. вул. Л. Толстого) і Нижньо-Володимирську, що у 1901 були знову об`єднані у єдину вул. Володимирську. У 19221944 В. в. мала назву вул. Короленка (тепер ім`я В. Г. Короленка носить вул. Короленківська). Сучасна назва і довжина затверджені у 1944. Існувала також вул. Нововолодимирська в Московському районі (пролягала від Сорокаріччя Жовтня проспекту до Червоного яру. З 1976 мала назву вул. Шовкуненка. Ліквідована 1979 у зв`язку з будівництвом готелю "Мир" і житлового масиву Деміївський). До В. в. прилучаються: пров. Десятинний — вул. Велика Житомирськаплоща Софійськапров. Рильський — вулиці СофійськаІрининськаРейтарська — Мала Підвальна — ПрорізнаЯрославів Валпроїзд Золотоворітськийплоща Театральнавул. Б. Хмельницькогобульвар Т. Шевченка — вулиці ТолстогоСаксаганського і Жилянська.

На Володимирській вулиці розташовані: Історичний музей (№2), «Прісутствєнниє мєста» (№15), Служба безпеки України (№33), заповідник «Софія Київська» (№24), Будинок вчителя (№57), Географії інститут (№44), Оперний театр (№50), Київський університет ім.Т.Шевченка (№60) та інші визначні місця.

  Станції метрополітену:  Золоті Ворота, Площа Льва Толстого, Університет.   Залізничні станції:  Протасів Яр.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва