Смирнова-Ласточкіна вулиця

Пролягає від вулиці Артема до вулиці Глибочицької. Виникла на давньому шляху від Подолу до Старого Києва. З 18-го ст. відома під назвою Вознесенський узвіз — від Вознесенської церкви, розташованої на ньому 1718—1879 рр.; від неї ж здобули назви і прилеглі до Вознесенського узвозу — провулок Вознесенський (тепер провулок Киянівський) і вулиця Вознесенський Яр (тепер вулиця Петрівська). У 1863 р. офіційно перейменована на узвіз Іларіонівський, за ім'ям померлого київського генерал-губернатора Іларіона Іларіоновича Васильчикова (за його розпорядженням вулицю було впорядковано і вимощено бруківкою; на честь І. Васильчикова 1863 року було перейменовано і вул. Прорізну — на вул. Васильчиковську). Проте частина «парного» боку вулиці і надалі зберігала назву Вознесенський узвіз (між вул. Артема і теперішньою Українською академією мистецтв).

Наприкінці 20-х років минулого століття узвіз було названо на честь І. Ф. Смирнова — з 1928 р. (спочатку названа як вул. Смирнова), а 1931 р. перейменована на узвіз Смирнова-Ласточкіна (повторна постанова — у 1944 р.), але назва «узвіз» у практиці не узвичаїлася.

До Смирнова-Ласточкіна вулиці прилучаються: провулки Несторівський — Киянівський — вулиці Петрівська і Кудрявська.

Офіційного рішення про перейменування вулиці Смирнова-Ласточкіна на Вознесенський узвіз не існує.

  Місцевість:  Копирів кінець, Кудрявець.   Станції метрополітену:  Золоті Ворота, Контрактова Площа.

Джерела

• "Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995
• Стаття у газеті «Деловая столица» зі згадкою про плани щодо перейменування вулиці Смирнова-Ласточкіна