Вознесенський монастир

Жіночий монастир на честь Вознесіння Господнього був заснований на початку XVII ст. на Печерську. З його історії мало відомо, проте, наприкінці свого існування він був одним з провідних центрів гаптування в Україні. В музеях Києво-Печерської Лаври досі зберігаються зразки монастирських робіт. Останньою його настоятельницею була мати гетьмана І.Мазепи.

Містився він напроти Верхньої Лаври, на його місці зараз - Арсенал. Через будівництво цитаделі монастир вирішили переселити, так як необхідно було місце під розміщення цейхгаузів та складів озброєння. Указом Петра І, 1711 року Вознесенський монастир було об’єднано з жіночим монастирем в ім’я Флора і Лавра на Подолі. Відтоді монастир має назву «Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир».

Після уходу з монастиря монахинь, його споруди ще певний час існували, маючи сусідство з гарматними складами, пороховими льохами, складами з провіантом та іншими військовими тиловими службами. У монастирській дзвіниці зроблено головний вхід-проїзд, а храми на честь Вознесіння Господнього та Покрова Богородиці ще позначалися на картах 1740-1781 років. Остаточно монастирські споруди було втрачено з початком будівництва Арсеналу (1783-1803). Останній раз про ці споруди згадується 1797 року у кошторисі будівництва у вигляді завдання з розборки Свято-Вознесенського собору.

У зв’язку з реконструкцією Арсеналу під культурно-мистецький комплекс «Мистецький Арсенал», з 2005 року на його території проводяться археологічні розкопки. У ході розкопок виявлені рештки фундаментів монастирських споруд і кладовища. Дослідження тривають.


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва