Водників селище

Селище Водників – робітниче селище, що існувало на Труханововму острові з поч. ХХ ст. до 1943 р. Заселення острова почалося з 2-ї пол. ХІХ ст. З 1885 тут розташовувалися 1-е та 2-е об’єднання Дніпровського пароплавства з майстернями і робітничим селищем при них. У північній частині були побудовані яхт-клуб, заміський парк “Ермітаж”, ресторан “Босфор”. З 1907 р. на острові офіційно дозволено будівництво. За переписом населення 1939 р., у селищі проживало 4437 чол., діяли школа, аптека, медпункт, пошта, крамниці тощо. Більшість мешканців працювала на водному транспорті, на заводах “Ленінська кузня”, “Арсенал” та ін. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р. жителі селища М. Внуков, С. Пироженко, О. Стахорський удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 27 вересня 1943 р. під час окупації Києва селище водників було спалене нацистами. У 1989 р. на честь селища було встановлено пам’ятний знак.

Тепер – у складі Дніпровського парку Центрального парку культури і відпочинку.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва