Виґурівщина

ВИГУРІВЩИНА, історична місцевість на лівому березі Дніпра, село, житловий масив. Розташована поруч Воскресенської слобідки.

За часів Київської Русі на цьому місці знаходився Городець Пісочний та заміська резиденція київських князів Радосинь.

З часів Великого Князівства Литовського поселення відоме під назвою Милославичі. У XV столітті київський князь Семен Олелькович побудував тут замок. Залишки його зберігалися до XVIII сторіччя і були відомі під назвою "Олелькове городище".

Походження назви:

  • походить від імені київського урядовця Станіслава Вигури (Векгури), якому польський король Сиґізмунд III подарував 1607 ці землі «під ключництво і городництво».1
  • у документах Михайлівського Золотоверхого монастиря середини XVIII сторіччя міститься рішення київського наказного Василя Дворецького у справі про Вигурівщину. Це село його колишній власник козак Вигура заповідав монастирю, що й було підтверджено Б. Хмельницьким. Після смерті Вигури претензії на село заявили священик Воскресенської церкви Кирило Муха й «служилий чоловік» Биримович. Сторони, за словами В. Дворецького, «кгрунт Викгуровский на части хотячи розервати, не могли помиритися». За рішенням київського полковника, Вигурівщина закріплювалася за Золотоверхим монастирем.2

1983 село Вигурівщина було знесено, на його місці збудовано житловий масив Вигурівщина-Троєщина і включено до складу Києва. Центральна маґістраль сучасної Вигурівщини — проспект Маяковського. На Вигурівщині прокладено Вигурівський бульвар.

Джерела

  1. "Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995
  2. Вікіпедія


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва