Петра I будинок

(Перенаправлено з Будинок Петра I)
Фасад будинку
Вигляд збоку

Будинок Петра I – житловий будинок рубежу XVII–XVIII ст., в якому перебував Ведель А. Л., проживав Яновський Ф. Г. Знаходиться на вул. Костянтинівській, 6/8, на перетині вулиць Костянтинівської і Хорива. Розміщення будинку під кутом до лінії забудови теперішніх вулиць відповідає стародавньому плануванню Подолу (до пожежі 1811 року). Зведено у садибі, яка з 1663 р. належала сім’ї Биковських (Биковичів). Власник садиби Ян Бикович — війт київського магістрату (1687—1699 рр.) — володів на Подолі багатьма дворами, крамницями, ставком з млином, землями вздовж р. Глибочиця та на горі Щекавиці. Будинок було споруджено, ймовірно, в кін. XVII (не раніше 1696 р.) — на поч. XVIII ст., у період активного мурованого будівництва у Києві. Деякі дослідники датують його 1740-ми рр.

Пам’ятка – найдавніший з житлових будинків Києва, що зберігся, має оригінальну об’ємно-просторову композицію, яка відтворює риси оборонної споруди. З будинком пов’язана легенда, згідно якої тут у серпні 1706 р. та січні 1707 р. зупинявся російський цар Петро I, коли приїздив до Києва у зв’язку з будівництвом Печерської фортеці (документально не підтверджено).

Згідно з останніми дослідженнями, первісно будинок був двоповерховий, у плані Г-подібний, з підвалом та двома круглими вежоподібними наріжними об’ємами. Усі приміщення перекривалися склепіннями. У другій пол. XVIII ст. із західного боку зроблено двоповерхову прибудову, між вежами і на вхідному ризаліті з півдня влаштовано відкриті аркади у барокових формах, близьких за стилістикою до творчості архітектора І. Григоровича-Барського, У 80-х рр. XIX ст. розібрано склепіння. У серед. 1970-х рр. на основі натурних досліджень виконано реставрацію будинку (архітектор В. Цяук). Відбудовано в об’ємі, що сформувався у 2-ій половині XVIII ст. з відновленням на фасадах віконних лиштв первісного періоду, близьких за трактовкою до оздоблення фасадів пам’яток. Наддніпрянщини та Лівобережжя рубежу XVII–XVIII ст.

Двоповерховий, з підвалом, цегляний, тинькований. Окремі приміщення перекрито циліндричними склепіннями, дах вальмовий, критий залізом. Асиметричний за композицією, розрахований на огляд з усіх боків. Будівля складається з кількох приміщень, з’єднаних анфіладно, входи — з півночі та півдня, кручені сходи займають північно-східну вежу. Мальовничого вигляду будинку надає різноманітність фасадів. Північний оформлено трипрогінною арковою лоджією, що має опори у вигляді пілонів на першому поверсі та приземкуватих колон спрощеного композитного ордера – на другому. Аналогічну двопрогонну аркаду використано у вирішенні відкритої тераси над південним вхідним ризалітом, увінчаним дерев’яним фронтоном (первісна форма втрачена). Масивні стіни основного об’єму розчленовано невеликими вікнами без облямувань та двоярусними лопатками. На східному крилі південного фасаду вікна та ніші облямовано лиштвами з лучковими (на першому поверсі) і трикутними (на другому поверсі) сандриками, що відтворюють декор рубежу XVII–XVIII ст. Споруду увінчує антаблемент, що складається з гладенького фриза та масивного карниза.

1780 р. його власники – Л. та Д. Биковські продали своє нерухоме майно разом з цим будинком Київському магістрату, який у 90-і роки після ремонту розмістив тут гамівний будинок. З 1799 р. у ньому утримувався відставний капітан, композитор і співак Артемій Ведель.

Значної шкоди завдала пожежа 1811 року. Ремонт і перебудову було проведено тільки у 1817-1820 рр., після чого в ньому розмістилося Подільське парафіяльне училище, яке проіснувало тут до кінця 60-х років XIX ст.

У 70-х роках XIX ст. у будинку жив видатний лікар-терапевт Феофіл Яновський.

Відповідно до плану 1879 р. в будинку розміщувалися казарми, з 1886 до 1917 рр. – Олександрівський дитячий притулок. Одним з директорів і лікарів притулку був І. Воскресенський.

Після 1917 р. – житловий будинок. 1978 р. переданий Музею історії м. Києва. Нині тут розміщується музей Історії благодійництва в м. Києві.

Джерела

  • Київ. Енциклопедичний довідник. — К.:УРЕ, 1982 — с. 476
  • Иванъ Фундуклей. Обозрѣніе Кіева въ отношеніи къ древностямъ. Кіевъ. 1847. с. 87-88
  • Пам’ятники України. — 1979, №1 (39) — с. 59

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва