Боженко Василь Назарович

Боженко Василь Назарович (1871 – 1919) – політичний, військовий діяч. Народився в с. Бережинка (тепер Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл.) у бідній селянській сім’ї. З дитячих років на заробітках, освіту здобув самотужки. Учасник російсько-японської війни 1904–1905 рр. в чині фельдфебеля. 1905 р. ув’язнений на три роки за революційну діяльність. 1915–1917 рр. у Києві працював у столярному цеху заводу “Арсенал”, на деревообробній фабриці Спілки міст (колишня фабрика Гінзбурга), в механічних майстернях.

Був керівником Київської профспілки деревообробників, входив до правління споживчого товариства “Життя”. У лютому 1917 р. створив у майстернях більшовицьку організацію; у березні обраний членом Київської Ради робітничих і солдатських депутатів, у жовтні – членом виконкому Київради. Під час жовтневого повстання 1917 року в Києві організував червоногвардійський загін з 18 деревообробників, з якими виступив проти військ Тимчасового уряду; у січні 1918 під час наступу військ М. Муравйова на Київ завдав удару в тил Центральній Раді. 1918 р. організував партизанські загони у “нейтральній зоні”, воював проти військ Української Держави, з осені – командир батальйону, сформованого 1918 р. в м. Уничі, Таращанського полку (з травня 1919 р. – бригади) 1-ї Української радянської дивізії, з яким брав участь у боях проти Армії УНР. За захоплення 5 лютого 1919 р. Києва ВУЦВК нагородив Таращанський полк почесним Червоним прапором, В. Боженка – особистою золотою зброєю. Помер від хвороби у липні 1919 р., напередодні відступу таращанців з Житомира, де його ледь встигли поховати. Наступного дня, коли до міста вступили частини УНР, поховання було розрито.

У 1941 р. на його честь названо вулицю. Ім’я Боженка носила меблева фабрика. У 1967 р. на честь Боженка встановлено пам’ятник на території меблевої фабрики.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва