Богородиці Пирогощі церква

Одна з найдавніших мурованих споруд Києва (зруйнована на початку 20 ст. радянською владою). Споруджена 1132 — 1136, за князювання сина Володимира Мономаха — Мстислава, біля підніжжя Замкової гори в районі теперішньої Контрактової площі. Святиня храму, ікона Богородиці, раніше зберігалася в константинопольській вежі — пірогосі, звідси назва Пирогоща. Згадується у "Слові о полку Ігоревім" у зв’язку з поверненням до Києва з половецького полону князя Ігоря Святославовича. Церква являла собою невеликий тринефний храм, увінчаний одним куполом. Стіни, скріплення були оздоблені фресками, підлога — полив’яними й мозаїчними плитами. Кілька разів реконструйована: 1613 — 1614 — італійський архітектор С. Брачі; у 70 — х рр. 18 ст. у формах укр. бароко — арх І. Г. Григоровичем-Барським (ймовірно, тут був похований); у 19 ст. з елементами класицизму. Перед фасадом церкви в 19 ст. (мала назву Успенська) було споруджено дзвіницю. Б. П. ц за часів середньовіччя служила громадським осередком киян. При ній діяла школа, були сирітський притулок, лікарня для немаєтних, міський архів. Поблизу церкви відбувалися урочисті церемоніали Київського братства. В 1613 — 1633, коли Софійський собор перебував у руках уніатів, Б. П. ц. була центром київ. метрополії. У 2 — й пол. 70 — х рр. 20 ст. здійснено розкопки фундаменту храму. Фундамент сягав до 4 м у глибину і був складений з буд. матеріалу, взятого зі ще давнішої споруди.

Відбудовано храм у 1998 р.

  Місцевість:  Поділ.   Станції метрополітену:  Контрактова Площа.

Джерела

• "Київ. Енциклопедичний довідник" УРЕ, Київ-1981
• "27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-1999