Биківнянські могили

Пам’ятник біля входу до меморіалу
Хрест

Биківнянські могили – історико-меморіальний заповідник, що включає меморіальний комплекс жертвам режиму політичних репресій в СРСР 1930- поч. 1940-их рр.

Поховання жертв політичних репресій

У березні 1937 ділянка лісу біля селища Биківня на північно-східній околиці міста була виділена Київською міськрадою для “спецзони” НКВС. Під час здійснюваного 1936-1937 рр. будівництва на території кварталів № 19 і 20 Дніпровського лісництва Дарницького лісопаркового господарства прокладено дорогу, споруджено службове приміщення. Щільним зеленим парканом огороджено ділянку землі площею 5 га. Впродовж 1936-1941 рр. тут ховали осіб, репресованих за так звану контрреволюційну діяльність і засуджених у позасудовому порядку або виїзною сесією військової колегії Верховного суду СРСР до розстрілу, вироки відносно яких виконувалися у Києві. У процесі роботи урядових комісій, створених за рішенням Ради Міністрів УРСР з метою упорядкування місць масових поховань, у 1971, 1987, 1988-1989 рр. поблизу с-ща Биківня виявлено та перепоховано останки 6 783 жертв. Спочатку розстріляні кваліфікувалися як жертви нацистів. 21 березня 1988 р. урядова комісія, створена за рішенням Ради Міністрів, вперше офіційно підтвердила, що масові поховання у Биківнянському лісі (квартал № 19) – це поховання жертв репресій 1930-х рр. Слідчою групою Київської міської прокуратури встановлено імена 25 осіб, розстріляних 1937-1938 і похованих у “спецзоні”. Серед них – нарком фінансів УРСР М. Василенко, рідний брат білоруського письменника Янки Бриля – Володимир, співробітники НКВС. Знайдено останки польських громадян, звинувачених в “антирадянській діяльності” – розстріляних на підставі наказу НКВС СРСР від 11 серпня 1937 р. про ліквідацію “фашистських повстанських і терористичних груп, організованих Польською військовою організацією “ПОВ”. Тут було поховано і групу наукових співробітників Інституту геології АН УРСР, страчених у справі т. зв. Академічного центру. 7 травня 1988 р. у Биківнянському лісі на місці перепоховання жертв у братській могилі було встановлено кам’яний хрест і пам’ятний камінь з написом “Вічна пам’ять. Тут поховано 6 329 громадян, закатованих фашистськими окупантами в 1941-1945 рр. рр.” (після реконструкції 1995 р. залишились тільки слова “Вічна пам’ять”). У кін. 1990-х рр. у кварталі № 13 виявлено ще одне місце поховань радянських громадян (ймовірно 1941 р.). За розпорядженням Президента України від 11 серпня 1994 р. “Про заходи щодо вшанування пам’яті жертв політичних репресій, похованих в с. Биківня” та у виконання заходів, погоджених Кабінетом Міністрів України 13 жовтня 1994 р., на місці масових поховань під Києвом було розпочато створення меморіального комплексу (квартали № 19, 20). З трьох, затверджених за результатами конкурсу проектів, виконано тільки першу чергу будівельних робіт.

Меморіал жертвам політичних репресій

Меморіал створено в 1995 р. у Биківнянському лісі, поблизу траси Київ-Бровари. Автори: ск. В. Чепелик, арх. М. Кислий. Меморіал складається з семи об’єктів, розосереджених від головного входу до братської могили. Загальні композицію і філософську концепцію меморіалу складають як суто мистецькі твори монументальної скульптури, камені-присвяти, хрести – сакральні символи православно-християнської віри, так і природне історико-документальне довкілля – ландшафт.

На початку доріжки з гравію, яка веде у глибину лісу, ліворуч споруджено бронзову скульптуру чоловіка на повний зріст (висота – 3,6 м), встановлену без плінта на ґрунт. Обабіч скульптури розташовані брили з сірого граніту, на одній з яких (праворуч) – лаконічна дата накладними бронзовими цифрами “1937”. Скульптор створив психологічно сконцентрований “пам’ятник-стан”. Чоловік, одягнений у чоботи, ватник, з речовим мішком в опущених і складених “у замок” руках. Документальна правдивість образу, максимально наближена до життєвої ситуації, є містким символом незчисленних репресованих, особистості яких були штучно уніфіковані, знеособлені, часто морально зламані, перетворені на аморфний натовп. Лише одна деталь натякає на минулий соціальний стан ув’язненого – окуляри, як риса, штрих до портрета колишнього працівника інтелектуальної сфери діяльності. Толерантний психологізм портретної характеристики свідчить про глибоку внутрішню трагедію людини (в широкому значенні – всього радянського народу), репресованої за власні ідейні переконання, ідеали, а потім і фізично страченої.

Ліворуч від доріжки з гравію, навпроти скульптури встановлено брилу з сірого граніту (висота – 1,9 м; ширина 2,2 м; глибина – 1,45 м) з написом: “Тут у 19 кварталі Биківнянського лісу поховані жертви політичних репресій”. Неподалік від першої брили у лісі (праворуч від доріжки) – брила з сірого граніту без напису, на якій вибито хрест (висота – 2,3 м; ширина – 1,4 м; глибина – 1,5 м).

Далі в лісі (ліворуч від доріжки) – ще одна брила з сірого граніту без напису, на якій вибито хрест (висота – 2,2 м; ширина – 1,7 м; глибина – 1,3 м). У глибині лісу за поворотом, праворуч від доріжки – брила з сірого граніту (висота – 1,8 м; ширина – 3 м; глибина – 1,4 м) з написом: “Найдорожче у вас – воля, ми оплатили її життям”. У глибині лісу (праворуч від доріжки) – брила з червоного граніту (висота – 1,50 м; ширина – 1,6 м; глибина – 1,3 м) з написом: “Ці сосни є свідками страшного злочину. Тут поховано тисячі невинно Убієнних. Поклонись праху їх. Вічна пам’ять”. У глибині лісу (в кінці траурної доріжки) на майданчику, викладеному бетонними плитами, братська могила жертв репресій, на якій встановлено пам’ятний знак: гранітний хрест на гранітному постаменті у вигляді куба (розміри: хрест – висота – 5,8 м; могила – 7,5 × 7 м; постамент – 2 × 2 × 2 м). На постаменті напис: “Вічна пам’ять”.

На початку меморіалу – праворуч і ліворуч від скульптурної постаті репресованого (вздовж траси Київ-Бровари), а також у глибині лісу встановлено 87 стилізованих металевих хрестів. Архітектурно-просторове розпланування меморіалу разом з архітектурно-скульптурними об’єктами є вдалим вирішенням художньо-образної структури комплексу.

Посилання


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва