Аскольдова могила

Перебудова у павільйон. Кінець 1980-х років.

Історична місцевість. Розташована між Дніпровським узвозом, вул. Січневого Повстання і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів. Виникла на місці урочища Угорського.


Історія

За літописом, на цьому місці у 882 поховано київського князя Аскольда (Оскольда), вбитого разом з ін. київ. князем Діром за наказом князя Олега, який після того захопив владу в Києві. За часів Київської Русі на А. М. було збудовано дерев`яну церкву, в 1810 — муровану церкву-ротонду, зведену за пректом арх. А. І. Меленського. З 1786 довкола церкви існувало міське кладовище (дивись Некрополі), де поховали артистів М. М. Соловцова і М. М. Глєбову, льотчиків П. М. Нестерова та Є. М. Крутеня (могили перенесено), колекціонера старовини В. В. Тарновського, громадського діяча С. А. Подолинського та інших відомих громадських, наукових та культурних діячів Києва. Після 1945 А. М. стала одним з військових кладовищ для загиблих учасників визволення Києва від фашистських загарбників (1957 прах загиблих радянських солдатів та офіцерів було перенесено до парку Вічної Слави). У 1935 кладовище на А. М. офіційно закрито і ліквідовано разом з переважною більшістю надгробків та склепів (ряд могил перенесено на іш. київ. кладовища). По території А. М. прокладено пров. Аскольдів. З XVII ст. і до ліквідації кладовища 1935 року територія Аскольдової могили входила до складу Пустинно-Микільського монастиря. Відтоді і до 1992 року церква-ротонда використовівалась як парковий павільйон, і лише 1992 року повернуто церкві. Тепер тут парафія Св.Миколая УГКЦ.


Парк

На місці ліквідованого кладовища розбито парк «Аскольдова могила», який входить до намиста парків, розташованих на дніпровських схилах. Загальна площа парку - 20,51 га.

Частину парку можна віднести до регулярного ландшафту, де домінуючою архітектурною спорудою є церква і розташовані системи терас і алейних посадок на них. Елементи регулярного ландшафту (рядові посадки) зустрічаються також вздовж деяких доріжок. Інша частина парку належить до лісового типу садово-паркового ландшафту.

В парку зростає загалом 65 видів і форм дерев і чагарників: 6 хвойних, 59 листяних. Серед листяних - 35 видів дерев, 20 видів кущів, 1 вид ліан. Алейні посадки гіркокаштану звичайного, липи серцелистої, клена сріблястого (цукрового), тополі канадської виконано у садово-парковому ландшафті регулярного типу. При створенні терас було збережено багато дерев: кленів гостролистих, в’язів, гіркокаштанів звичайних, що росли тут до 1935 року. На терасах є також група тополь китайських. Між деревами висаджено садовий жасмин звичайний (чубушник), бузок звичайний, форзицію, аронію, таволгу (спірею) Вангута. Біля церкви є два квітники. Вздовж сходів росте кизильник горизонтальний.

Більшу частину садово-паркового ландшафту лісового типу займають ділянки, на яких жоден вид не превалює. Насадження сформовано з клена гостролистого, ясена звичайного, в’яза гладкого, робінії звичайної, липи серцелистої, тополі чорної, груші і інших видів. Більшість дерев в сучасних насадженнях парку молодші за 70 і навіть 50 років. Клен гостролистий, в’яз гладкий, робінія звичайна і деякі інші поширились тут із самосіву у повоєнні часи. Насадження дуже густі, мають велику зімкнутість крон.

Майже щороку в парку проводились підсадки дерев, внаслідок чого тут з’явились куртини з модрини, бархату амурського, бундука канадського, є ясени плакучої форми, катальпа, туя західна, ялівець козацький та ялівець віргінський тощо.

  Станції метрополітену:  Арсенальна.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва