Іуліанія Ольшанська
| Ця {{#switch: | =стаття | Обговорення=сторінка обговорення | Категорія=сторінка категорії | Довідка=сторінка довідки | Портал=сторінка порталу | Шаблон=сторінка шаблона | Користувач=сторінка користувача | Обговорення користувача=сторінка обговорення користувача | WWW Енциклопедiя Києва=сторінка проекту | Обговорення WWW Енциклопедiя Києва=сторінка обговорення проекту
}} потребує перекладу. Ви можете допомогти проекту, опрацювавши цю сторінку. |
Довідка= | Шаблон= |
}} |
{{#ifeq:|Шаблон|
|}}
Св. Іуліанія жила в першій половині XVI століття. Вона була дочкою князя Георгія (Юрія) Дубровицького-Ольшанського, одного з благочинців Києво-Печерської лавры. Праведна Іуліанія померла у 16 років и була похована в Києво-Печерській лаврі. На початку XVII століття, при архимандриті Єлисеї Плетенецьким (1599—1624), святі мощі праведної Іуліаніі були знайдені нетлінними. Під час копання могили біля Успенської церкви, у придела в им'я святого апостола та євангеліста Іоанна Богослова, знайшли гробницю, на якій була прибита дощечка з гербом князів Ольшанських з написом: «Іулиания, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, преставльшаяся дівою на шістнадцятому році від народження». Коли відкрили труну, побачили святу Іуліанію ніби то сплячою; вона була вдягнена у шовкові, шиті золотом, вбрання, шия і руки були прикрашені дорогоцінностями, а голова увінчана золотим вінцем з жемчугом.Але лише доторкнулися до її вбрання,як вони розспипалися. Залишилося одне її нетлінне тіло, до якого ніби не торкнулася смерть, і ще дорогоцінні прикраси на її руках. Святу дівчину вдягли у нове вбрання і поклали в піденно-західний кут Великої Успенської церкви, але без шани, яка належить святим.
В 1617 році єретик-аріанін, на ім'я Василій, прийшов в Успенську церкву і попрохав екклесіарха Ліверія відкрити йому труну праведної Іуліанії. Прикладаючись до святих мошів, він викрав дорогоцінний перстень з руки святої. Но когда святотатец вышел с похищенным из храма, он упал у церковных дверей и умер. При осмотре тела умершего нашли перстень святой девы и поняли причину его внезапной смерти.
Прошло немного времени, и святая Иулиания в чудесном видении явилась архимандриту Петру Могиле (впоследствии митрополит Киевский), обличая за небрежение к ее святым мощам и за маловерие к ним. Тогда тот ревностный пастырь немедленно повелел искусным и благочестивым девственницам чина иноческого приготовить для святых мощей достойные одеяния и благолепную утварь. Сделана была также по его повелению новая рака, в которую и были благочинно положены святые мощи. Облекшись сам во святительские одежды и созвавши весь освященный собор, Петр Могила совершил торжественное их перенесение в иное место и празднственное моление и пение, с благодарением Богу и Богородице и преподобным отцам Печерским и за явление честных мощей святой девственницы. С тех пор и положено было совершать память святой праведной Иулиании в день обретения ее честных мощей 6/19 июля, ибо многие с верою к ней притекавшие получили исцеление.
Праведная Иулиания явилась также в числе многих святых дев игумену Златоверхого Киевского монастыря Феодосию. При этом она сказала игумену: «Господь для того явил тебе это видение, чтобы ты узнал, что и я причтена Господом к святым девам, угодившим Ему».
При пожаре Успенской церкви в 1718 году святые мощи праведной Иулиании сгорели. Их останки были перенесены в Ближние пещеры Киево-Печерской лавры. В 1889 году по ходатайству архиепископа Волынского Модеста часть святых мощей была перенесена в кафедральный собор г. Житомира.
