Ісая (Копинський) митрополит Київський

Митрополит Київський у 1631-1633 роках.

Рік народження невідомий, церковний і освітній діяч, аскет-містик.

Народився у шляхетській родині в Підляшші (с. Копин, нині на території Польщі). Освіту здобув у Галичині (Львівське братство) або Острозі (Острозька академія). Був одним із засновників Київського братства.

Був ченцем Києво-Печерської Лаври, у 1619 — 20 рр. — ігумен Межигірського монастиря, брав участь в організації задніпрянських монастирів у маєтках князів Вишневеньких: Густинського Прилуцького, Мгарського Лубенського і Підгірського Лядинського.

У 1620 р. висвячений на єпископа Перемишльського, у 1628 р. стає єпископом Смоленським і Чернігівським. У 1631 р. І.Копинський обраний митрополитом Київським після І.Борецького. Після легалізації у Речі Посполитій православної церки, буу усунутий П. Могилою, підтриманим і визнаним польським королівським урядом.

Після усунення з посади якись час перебував у Михайлівському Золотоверхому монастирі, згодом - у Києво-Печерський лаврі, а останні роки життя - жив на Поліссі, в одному з заснованих ним монастирів. Помер у Ніжині 5 жовтня 1640 року.

Праці І.Копинського мали загалом практичний характер, були позбавлені крайнощів безрадісного аскетизму, відзначалися доступністю, християнським оптимізмом, були популярними у тогочасного читача. У своєму головному творі «Алфавіт духовний», відомому також під назвою «ЛЂствица духовного по БозЂ иноческого жительства», взірцем для написання якого був твір славнозвісного аскета-містика Іоанна Синайського «Лествиця», І.Копинський зосереджується на проблемі людини, розкриває суть євангельського життя в істині, викладає своє розуміння шляхів пізнання світу, людини і Бога.


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва