Ірининська церква

Центральна споруда однойменного монастиря, збудованого Ярославом Мудрим на честь небесної покровительки його дружини у ХІ сторіччі. У середині ХІІІ сторіччя під час монголо-татарської навали була зруйнована разом з усіма монастирськими спорудами.

Руїни церкви у XVII сторіччі було засипано землею під час відновлення фортифікаційних споруд у Верхньому місті, а у 1830-ті роки знову відкопано. У 1853 році під час прокладки нової траси Володимирської вулиці руїни церкви розібрали, залишивши лише один з чотирьох головних стовпів (північно-східний). При цьому було проведено дослідження залишків церкви, знайдено кілька певпізнаних поховань, уламки і фрагменти внутрішнього оздоблення тощо. Після завершення прокладки вулиць, 1855 року над стовпом звели шатроподібний дах з главкою. З того часу і до остаточного зруйнування залишки церкви утворили пам’ятник, що стояв посеред бруківки на проїжжій частині (позначено літерою «а» на плані, мал.1, зовнішній вигляд - на мал.3).

1913 року перед початком будівництва будинку земства (вул.Володимирська, 33, тепер тут СБУ), було проведено ще одні розкопки, внаслідок яких вдалося відтворити план будівлі (мал.1). У 1970-1980-ті роки академіком Ю.Асєєвим було проведено реконструкцію зовнішнього вигляду споруди (мал.2).

1934 року за рішенням міської влади пам’ятник остаточно знесли як такий, що заважав дорожньому руху. Тепер всі залишки церкви поховано під ґрунтом і забудовою


Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва