Іов (Борецький) митрополит Київський

Митрополит Київський, Галицький та Малої Росії у 1620-1631 роках.

Митрополит Іов (в миру Іван Матвійович Борецький) прославився милосердям до сиріт і вдів, безкорисливими працями на користь освіти й євангельською щедрістю до убогих. Він багато часу приділяв просвітницькій діяльності, відкрив в Києві приходську школу. Був одним із засновників Київського братства, професором та першим ректором Київської братської школи. Кияни шанували його й називали другим Іоанном Милостивим. Борецький вважав, що саме освіта визначає місце людини в суспільстві й спроможна змінити саме суспільство. Він турбувався про учнів, за свій кошт постачав усе необхідне для навчання, утримував бідних та сиріт. Він вважав, що багатії над убогими в школі нічим вищі не мають бути, лише самою наукою. Іов Борецький піклувався про культурний підйом України: підтримував київських друкарів, брав участь у перекладі книг з грецької на старослов'янську мову.

Народився 1560 року на Західній Україні. Навчався у Львівській братській школі та Краківському університеті. У 1605-1610 роках - ректор Львівської братської школи. У 1610-1615 роках настоятель Свято-Воскресенської церки на Подолі, у 1615-1618 рр. - перший ректор Київської братської школи

У грудні 1619 року Іов Борецький став ігуменом Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря. Разом з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним та іншими оборонцями Православної Церкви він сприяв відновленню української православної ієрархії. У 1620 року Іов був висвячений Ієрусалимським патріархом Феофаном на першого православного Митрополита Київського, Галицького та Малої Росії.

Перебування Іова Борецького на митрополичій кафедрі випало на період жорстоких гонінь на Православ'я. Київський архієрей всіма силами відстоював права Православної церкви, боровся із спробами польських властей насадити в Україні греко-католицтво (уніатство), написав ряд антиуніатських полемічних творів. Він закликав православних твердо триматися своєї віри, викривати інославні догмати й обряди, але робити це духовно, розсудливо, згідно з Писанням .

У народі він заслужив славу козацького Митрополита, захищаючи козацтво, як справжніх лицарів Христа, для яких віра й спасіння душ християнських православних - понад усе.

Помер Іов Борецький 15 березня 1631 року, і був похований за його заповітом «при церкві святого Архістратига Михаїла над Києвом Михайлівського Золотоверхого монастиря».

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва