Іванов Андрій Васильович

Іванов Андрій Васильович (16.10.1888, с. Кукшево, тепер Костромська обл., Російська Федерація –10.06.1927, Москва) – політичний, радянський державний діяч. Народився у сім’ї селянина-бідняка. Під час революції 1905–1907 рр. років вів партійну роботу у Володимирській губернії і Москві. З 1906 р. член РСДРП(б). У 1916 р. прибув до Києва, де очолив більшовицьку групу на заводі “Арсенал”. У 1917 р. обраний членом Київського комітету РСДРП(б), голова ревкому під час жовтневих подій, у січні 1918 – один з організаторів і керівників збройного повстання проти УЦР. З грудня 1917 р. – член ЦВК Рад України, з березня 1918 р. – член Президії ЦВК Рад республіки, 1918–20 – народний секретар (комісар) внутрішніх справ УСРР. 1919–1925 рр. очолював Київський, Харківський, Одеський губвиконкоми, водночас член Політбюро (1921–22) і член ЦК КП(б)У (1919, 1925). В останні роки життя жив у Москві, працював у ЦВК СРСР. Помер у будинку відпочинку ВЦВК під Москвою, похований у Маріїнському парку в Києві.

Ім’ям А. Іванова у 1940 р. названо вулицю, на якій розташований пам’ятник діячеві. У 1927—1940 рр. вулиця Анищенка називалась його ім’ям.

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва