Ярослава місто

Ярослава місто, Ярославів город, прийнята в історіографії назва частини давнього Києва, що була збудована на Старокиївській горі за часів князювання Ярослава Мудрого. Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під 1037 роком: «Заложи Ярослав город великый Кыев, него-же града суть Златая врата; заложи же и церковь святыя Софья, митрополью, и посем церковь на Золотых Воротах, Святое Богородице благовещение, посемь святого Георгия монастырь и святая Ирины».

Місто Ярослава розташовувалося на площі понад 60 гектарів, було оточене ровом та високим валом довжиною 3,5 км, шириною біля основи — 30 м, загальною висотою з дерев`яним частоколом — до 16 м.

Головною брамою до міста Ярослава були Золоті ворота. Межа міста Ярослава від Золотих воріт проходила теперішньою вулицею Ярославів Вал до Львівської площі - де знаходились Львівські ворота). З протилежного боку від Золотих воріт вал проходив до сучасного Майдану Незалежності. В районі цієї площі знаходилися Лядські ворота. Вал піднімався сучасною вулицею Костьольною, проходив по Володимирській гірці і в районі теперішньої Михайлівської площі з`єднувався з валами міста Володимира. Крім того, від Львіської площі вали йшли по трасі ни нішньої Пейзажної алеї і з`їднувалися з укріпленнями міста Володимира в районі нинішнього будинку №10 по вул.В.Житомирській.

В центрі міста Ярослава знаходиться Софійський собор. Поруч із ним в XI столітті звели — Ірининський та Георгіївський монастирі, князівський палац та ін. Місто Ярослава межувало з частинами міста Володимира і міста Ізяслава-Святополка.

Після татарської навали місто стає спустошеним, особливо під час польського панування, коли адміністративний центр перемістився на Замкову гору. Після приєднання Києва до Російської держави і розміщення у Верхньому місті гарнізону, робиться спроба навести лад, ремонтуються укріплення (від того часу - специфічні назви деяких київських вулиць: Рейтарська, Стрілецька, провул.Рильський). Залишки оборонних споруд були остаточно знесені в середині XIX століття у зв`язку з переплануванням Верхнього міста. До нашого часу зберігся Софійський собор та залишки Золотих воріт.