Відмінності між версіями «Ярослава місто»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
м (дати, пусті строки, категорії вниз)
Рядок 1: Рядок 1:
'''ЯРОСЛАВА МІСТО''', ''Ярославів город'', прийнята в історіографії назва частини древнього Києва, що була збудована на [[Старокиївська гора|Старокиївській горі]] за часів князювання [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під [[1037]] роком.  
+
'''Ярослава місто''', ''Ярославів город'', прийнята в історіографії назва частини давнього Києва, що була збудована на [[Старокиївська гора|Старокиївській горі]] за часів князювання [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під [[1037]] роком: «''Заложи Ярослав город великый Кыев, него-же града суть Златая врата; заложи же и церковь святыя Софья, митрополью, и посем церковь на Золотых Воротах, Святое Богородице благовещение, посемь святого Георгия монастырь и святая Ирины''».  
  
 
Місто Ярослава розташовувалося на площі понад 60 гектарів, було оточене ровом та високим валом довжиною 3,5 км, шириною біля основи — 30 м, загальною висотою з дерев`яним частоколом — до 16 м.
 
Місто Ярослава розташовувалося на площі понад 60 гектарів, було оточене ровом та високим валом довжиною 3,5 км, шириною біля основи — 30 м, загальною висотою з дерев`яним частоколом — до 16 м.
  
Головною брамою до міста Ярослава були [[Золоті ворота]]. Границя міста Ярослава від [[Золоті ворота|Золотих воріт]] проходила теперішньою вулицею [[Ярославів Вал вулиця|Ярославів Вал]] до [[Львівська площа|Львівської площі]] (де знаходились [[Львівські ворота]]). З протилежного боку від [[Золоті ворота|Золотих воріт]] вал проходив до сучасного [[Майдан Незалежності|Майдану Незалежності]]. В районі цієї площі знаходилися [[Лядські ворота]]. Вал піднімався сучасною вулицею [[Костьольна вулиця|Костьольною]], проходив по [[Володимирська гірка|Володимирській гірці]] і в районі теперішньої [[Михайлівська площа|Михайлівської площі]] з`єднувався з валами [[Володимира місто|міста Володимира]].  
+
Головною брамою до міста Ярослава були [[Золоті ворота]]. Межа міста Ярослава від [[Золоті ворота|Золотих воріт]] проходила теперішньою вулицею [[Ярославів Вал вулиця|Ярославів Вал]] до [[Львівська площа|Львівської площі]] - де знаходились [[Львівські ворота]]). З протилежного боку від [[Золоті ворота|Золотих воріт]] вал проходив до сучасного [[Майдан Незалежності|Майдану Незалежності]]. В районі цієї площі знаходилися [[Лядські ворота]]. Вал піднімався сучасною вулицею [[Костьольна вулиця|Костьольною]], проходив по [[Володимирська гірка|Володимирській гірці]] і в районі теперішньої [[Михайлівська площа|Михайлівської площі]] з`єднувався з валами [[Володимира місто|міста Володимира]]. Крім того, від [[Львівська площа|Львіської площі]] вали йшли по трасі ни нішньої [[Пейзажна алея|Пейзажної алеї]] і з`їднувалися з укріпленнями [[Володимира місто|міста Володимира]] в районі нинішнього будинку №10 по [[Велика Житомирська вулиця|вул.В.Житомирській]].
  
В центрі міста Ярослава знаходиться [[Софійський собор]]. Поруч із ним в [[XI]] столітті звели — [[Ірининський монастир|Ірининський]] та [[Георгіївський монастир|Георгіївський]] монастирі, князівський палац та ін. Місто Ярослава межувало з частинами [[Володимира місто|міста Володимира]] і [[Ізяслава-Святополка місто|Ізяслава-Святополка]].
+
В центрі міста Ярослава знаходиться [[Софійський собор]]. Поруч із ним в [[XI]] столітті звели — [[Ірининський монастир|Ірининський]] та [[Георгіївський монастир|Георгіївський]] монастирі, князівський палац та ін. Місто Ярослава межувало з частинами [[Володимира місто|міста Володимира]] і [[Ізяслава-Святополка місто|міста Ізяслава-Святополка]].
  
Залишки оборонних споруд були знесені в середині [[XIX]] століття у зв`язку з переплануванням [[Верхнє місто|Верхнього міста]]. До нашого часу зберігся [[Софійський собор]] та залишки [[Золоті ворота|Золотих воріт]].
+
Після татарської навали місто стає спустошеним, особливо під час польського панування, коли адміністративний центр перемістився на [[Замкова гора|Замкову гору]]. Після приєднання [[Київ|Києва]] до Російської держави і розміщення у [[Верхнє місто|Верхньому місті]] гарнізону, робиться спроба навести лад, ремонтуються укріплення (від того часу - специфічні назви деяких київських вулиць: [[Рейтарська вулиця|Рейтарська]], [[Стрілецька вулиця|Стрілецька]], [[Рильський провулок|провул.Рильський]]). Залишки оборонних споруд були остаточно знесені в середині [[XIX]] століття у зв`язку з переплануванням [[Верхнє місто|Верхнього міста]]. До нашого часу зберігся [[Софійський собор]] та залишки [[Золоті ворота|Золотих воріт]].
  
 
==Джерела==
 
==Джерела==

Версія за 15:35, 15 червня 2007

Ярослава місто, Ярославів город, прийнята в історіографії назва частини давнього Києва, що була збудована на Старокиївській горі за часів князювання Ярослава Мудрого. Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під 1037 роком: «Заложи Ярослав город великый Кыев, него-же града суть Златая врата; заложи же и церковь святыя Софья, митрополью, и посем церковь на Золотых Воротах, Святое Богородице благовещение, посемь святого Георгия монастырь и святая Ирины».

Місто Ярослава розташовувалося на площі понад 60 гектарів, було оточене ровом та високим валом довжиною 3,5 км, шириною біля основи — 30 м, загальною висотою з дерев`яним частоколом — до 16 м.

Головною брамою до міста Ярослава були Золоті ворота. Межа міста Ярослава від Золотих воріт проходила теперішньою вулицею Ярославів Вал до Львівської площі - де знаходились Львівські ворота). З протилежного боку від Золотих воріт вал проходив до сучасного Майдану Незалежності. В районі цієї площі знаходилися Лядські ворота. Вал піднімався сучасною вулицею Костьольною, проходив по Володимирській гірці і в районі теперішньої Михайлівської площі з`єднувався з валами міста Володимира. Крім того, від Львіської площі вали йшли по трасі ни нішньої Пейзажної алеї і з`їднувалися з укріпленнями міста Володимира в районі нинішнього будинку №10 по вул.В.Житомирській.

В центрі міста Ярослава знаходиться Софійський собор. Поруч із ним в XI столітті звели — Ірининський та Георгіївський монастирі, князівський палац та ін. Місто Ярослава межувало з частинами міста Володимира і міста Ізяслава-Святополка.

Після татарської навали місто стає спустошеним, особливо під час польського панування, коли адміністративний центр перемістився на Замкову гору. Після приєднання Києва до Російської держави і розміщення у Верхньому місті гарнізону, робиться спроба навести лад, ремонтуються укріплення (від того часу - специфічні назви деяких київських вулиць: Рейтарська, Стрілецька, провул.Рильський). Залишки оборонних споруд були остаточно знесені в середині XIX століття у зв`язку з переплануванням Верхнього міста. До нашого часу зберігся Софійський собор та залишки Золотих воріт.

Джерела

Вільна енциклопедія