Відмінності між версіями «Шедель Йоган-Ґоттфрід»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
(Створена сторінка: Йо́ган-Ґо́ттфрід Ше́дель (нім. Gottfried Johann Schädel; народився у 1680, Вандсбек (нині частина Гам…)
 
 
Рядок 7: Рядок 7:
 
У 1727–1729 роках Шедель був архітектором в штаті Канцилярії від будов. 1729 року його перевели до Москви, де він брав участь у будівництві дерев’яного палацу Анни Іоаннівни, почав будівництво Благовіщинської церкви у Кремлі і Микільскої церкви у Домодєдові. 1730 допомагав Бартоломео [[Растреллі Бартоломео Франческо|Растреллі]] при будовах Кремля та ін. державних будов.
 
У 1727–1729 роках Шедель був архітектором в штаті Канцилярії від будов. 1729 року його перевели до Москви, де він брав участь у будівництві дерев’яного палацу Анни Іоаннівни, почав будівництво Благовіщинської церкви у Кремлі і Микільскої церкви у Домодєдові. 1730 допомагав Бартоломео [[Растреллі Бартоломео Франческо|Растреллі]] при будовах Кремля та ін. державних будов.
  
З 1731 працював в Україні, до 1745 працював над побудовою [[Велика Дзвіниця|дзвіниці]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]] у перехідному стилі від бароко до класицизму, що стала однієї з найкращих дзвінниць Східної Европи 18 ст. Йому належить надбудова Київської Академії на Подолі і дзвіниці Софійського собору (1736— 1740). Шедель перебудував будинок-палац митрополитів (найбільшу пам'ятку світської архітектури бароко в Києві 1744— 1748, нині музей побуту митрополитів) та збудував софійський мур з т. зв. Брамою Заборовського, дуже вдало поєднуючи західні стильові елементи з елементами козацького бароко й мотивами народного орнаменту.
+
З 1731 працював в Україні, до 1745 працював над побудовою [[Велика Дзвіниця|дзвіниці]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]] у перехідному стилі від бароко до класицизму, що стала однієї з найкращих дзвінниць Східної Европи 18 ст. Йому належить надбудова [[Києво-Могилянска Академія|Київської Академії]] на [[Поділ|Подолі]] і [[Дзвіниця Софійського собору|дзвіниці]] Софійського собору (1736— 1740). Шедель перебудував [[Митрополичий будинок|будинок-палац]] митрополитів (найбільшу пам'ятку світської архітектури бароко в Києві 1744—1748, нині музей побуту митрополитів) та збудував софійський мур з т. зв. [[Брама Заборовського|Брамою Заборовського]], дуже вдало поєднуючи західні стильові елементи з елементами козацького бароко й мотивами народного орнаменту. Проектував [[Кловський палац]].
  
 
Докладніше дивися у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Йоган-Ґоттфрід_Шедель
 
Докладніше дивися у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Йоган-Ґоттфрід_Шедель
  
 
[[Категорія:Архітектори]]
 
[[Категорія:Архітектори]]

Поточна версія на 20:12, 30 серпня 2012

Йо́ган-Ґо́ттфрід Ше́дель (нім. Gottfried Johann Schädel; народився у 1680, Вандсбек (нині частина Гамбурґа) — помер 21 лютого 1752, Київ) — архітектор.

Архітектурній майстерності навчався у німецьких майстрів, близьких до школи архітектора Андреаса Шлютера. Працював під впливом архітекторів нідерландської школи. Знав також секрети італійських зодчих. Працював в стилі бароко.

У 1713— 1730 перебував на російській службі в Петербурзі, де він займався закінченням будівництва палацу Меншикова, побудував його західне крило і заклав східне. Був задіяний на будівництві меншиковських палаців на Василівському острові, в Оранієнбаумі та Кронштадті.

У 1727–1729 роках Шедель був архітектором в штаті Канцилярії від будов. 1729 року його перевели до Москви, де він брав участь у будівництві дерев’яного палацу Анни Іоаннівни, почав будівництво Благовіщинської церкви у Кремлі і Микільскої церкви у Домодєдові. 1730 допомагав Бартоломео Растреллі при будовах Кремля та ін. державних будов.

З 1731 працював в Україні, до 1745 працював над побудовою дзвіниці Києво-Печерської Лаври у перехідному стилі від бароко до класицизму, що стала однієї з найкращих дзвінниць Східної Европи 18 ст. Йому належить надбудова Київської Академії на Подолі і дзвіниці Софійського собору (1736— 1740). Шедель перебудував будинок-палац митрополитів (найбільшу пам'ятку світської архітектури бароко в Києві 1744—1748, нині музей побуту митрополитів) та збудував софійський мур з т. зв. Брамою Заборовського, дуже вдало поєднуючи західні стильові елементи з елементами козацького бароко й мотивами народного орнаменту. Проектував Кловський палац.

Докладніше дивися у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Йоган-Ґоттфрід_Шедель