Шевченку Тарасу пам’ятник
[[Зображення:Shevchenko <nowiki>Вставляйте сюди невідформатований текст.<nowiki>Вставляйте сюди невідформатований текст.<nowiki>Вставляйте сюди невідформатований текст.<math>Вставляйте сюди невідформатований текст.</math></nowiki></nowiki></nowiki>monument.jpg|thumb|Вигляд у 50-і рр.]]відкритий 1934 р.). Проте київський монумент позбавлений динаміки й поривання, що притаманні харківському. Композиція статична, постать застигла. Опущена голова і руки за спиною ніби підкреслюють глибоку задуму Т. Шевченка над долею українського народу, навіюють відчуття безвиході, суму, безнадії, що підсилюється важкими великими складками плаща. Загалом масивність постаті, обтічність форм, непорушна поза не узгоджуються з полум’яною вдачею Т. Шевченка, живою силою його поезії і мистецької творчості. Чотирикутної форми постамент ще більше посилює відчуття статичності пам’ятника, його надмірну спрощеність. Образний лад монумента позбавлений асоціативності та символіки.
Пам’ятник суперечить класицистичним формам будівлі університету, але він непогано вкомпонований у навколишній невеликий парк і став однією з важливих ідейно-патріотичних домінант Києва, місцем проведення масових заходів щодо вшанування пам’яті Т. Шевченка й інших акцій.
Станції метрополітену: Університет, Площа Льва Толстого.
Джерела
- «Київ. Енциклопедичний довідник», 1981, стор. 698
- Степовик Дмитро. Скульптур Лео Мол: Життя і творчість.– К.: “Мистецтво”, 1995
ваярррррррыва ывар ывпр ыеп рып ждертк зщфушкр жфр хфущер хфщуешр хщфуерфуещрш щуфезр щеузр фщуер