Шевченко Тарас Григорович

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Taras Shevchenko.jpg

Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) – український поет, художник і громадський діяч. Вперше відвідав Київ у 20-х роках ХІХ-го століття у почті свого поміщика. Жив у Києві з перервами від літа 1843 року до весни 1847 року, брав активну участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства, після розгрому якого був заарештований (на переправі через Дніпро поблизу сучаного мосту ім. Є. О. Патона), до 1857 перебував на засланні. Серед пам’ятних місць Т. Г. Шевченка у Києві збереглися: будинок в провулку Т. Шевченка № 8-а (колишня вулиця Козиноболотська), де поет мешкав у 1846 — на початку 1847 (тепер тут розміщено Будинок-музей Т. Г. Шевченка), головний корпус Київського університету, де Т. Г. Шевченко 1845-1847 працював у Археографічній комісії (вул. Володимирська № 60), будинок на вул. Вишгородській № 5 (жив тут у серпні 1859 в родині С. М. Лободи); на всіх згаданих будинках встановлено меморіальні дошки поету. Серед пам’ятних місць, що не збереглися – будинок на Хрещатицькій площі (тепер Майдан Незалежності) між вулицями Михайлівською і Маложитомирською (тепер Тарасової Али вулиця), де Т. Шевченко оселився 1859 у фотографа І. В. Гудовського (знесений 1979), на вул. Ірининській № 10, де поет провів останню ніч у Києві з 12 на 13 серпня 1859 р. (знесений 1977, на його місці споруджено клуб КДВ УРСР ім. Ф. Дзержинського, на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку поетові).

Помер 26 лютого 1861 р. у Санкт-Петербурзі, 28 лютого похований на Смоленському цвинтарі. Друзі вирішили виконати Шевченків заповіт: поховати його в Україні. На звернення М. Лазаревського петербурзький губернатор дозволив перевезти прах. 26 квітня домовину викопали, поклали у цинкову труну й поставили на траурний ресорний повіз, накривши червоною китайкою – “заслугою козацькою”. Супроводжувати прах поета громада доручила Г. Честахівському та О. Лазаревському. Спочатку домовина й супроводжуючі залізницею прибули до Москви, далі в Україну домовину везли кіньми поштовим трактом. 6 травня у Броварах жалобну процесію зустрічали родичі Т. Шевченка та гурт студентів; згодом зупинилися у Микільській слобідці поряд з Ланцюговим мостом через Дніпро до Києва. Отримавши дозвіл губернатора на перевезення домовини до міста, студенти і громада розпрягли на мосту коней і самі везли повіз з труною; 7 травня зранку, незважаючи на дощову погоду, у церкві Різдва Христового на Поштовій площі й навколо неї зібралося кілька тисяч людей. Митрополит Київський і Галицький Арсеній (Ф. Москвін) дав дозвіл на те, щоб домовину внесли до церкви. Влада заборонила промови над прахом поета. У передобідню пору домовину винесли на церковне подвір’я, де були родичі Т. Шевченка, художники І. Сошенко, Г. Честахівський та інші, а фотограф В. Воюцький зробив знімок. Потім домовину знову занесли до церкви. Благочинний подільських церков Петро Лебединцев відправив панахиду, під час якої крізь юрбу протиснулася жінка в жалобному вбранні, поклала терновий вінок на домовину і зникла. О 16 год. траурний хід з церкви рушив вздовж берега Дніпра до пароплава “Кременчук”, що стояв за Ланцюговим мостом. Процесія часто зупинялася для виголошення промов. Виступили В. Антонович, М. Драгоманов, М. Чалий та інші відомі українські громадські діячі. Домовина з прахом Т. Шевченка перебувала всю ніч на пароплаві, який 8 травня відплив до Канева. Окрім рідних, прах супроводжували В. Забіла, О. Лазаревський, М. Чалий, Г. Честахівський, студенти Київського університету, зокрема Т. Рильський, М. Старицький.

У Києві діє музей Т. Г. Шевченка (бульвар Т. Шевченка № 12), у Шевченківському парку встановлено пам’ятник поетові (1939), в місті існує також кілька його погрудь. Ім’ям поета названо ряд культурних і наукових установ міста.

У різні часи мали та мають ім’я на його честь Блока вулиця, Дніпродзержинська вулиця, Дніпропетровська вулиця, Каменярів вулиця, Красицького вулиця. Кривоноса Максима вулиця, Левітана вулиця. Райдужна вулиця, Сєрова Валентина вулиця, Чорнобильська вулиця, Гулака Миколи провулок, Каменярів провулок, Левітана провулок, Шевченка Тарас бульвар, Шевченка Тарас площа та Шевченка Тарас провулок.

Джерела