Хрещенню Русі пам’ятник

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 22:35, 19 січня 2007, створена Stanley (обговорення | внесок) (поставив українські лапки та апострофи)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Початок 20 ст. Ліворуч видно кам'яну каплицю.

Перший пам'ятник в «освіченому» Києві — колону, звели над каплицею Хрещатицького джерела, «де благовірного великого князя Володимира діти хрещені», писали у «Географічному описі Києва», що складений був 1786 року. 988 року князь Володимир хрестив Русь, як вважається, саме на цьому місті, у Хрещатицькому джерелі — яке стало однією з святинь Православної церкви. Від того над святим джерелом зводили невеличкі каплиці і влаштовували до нього величні хресні ходи. В каплицях, що змінювали одна одну, зберігалися ікони з зображеннями князя Володимира, княгині Ольги, синів хрестителів Русі — Бориса і Гліба.

У 18021808 роках за проектом архітектора А. І. Меленського на кошти киян збудували кам'яну каплицю. Тоді ж на підніжжі колони, що увінчувала каплицю, нанесли написи — «Святому Володимиру, просвітителю Росії » та «Ретельністю київського громадського товариства, за утвердження прав та привілеїв, Імператору Всеросійському Олександру I-му».

У роки радянської влади каплицю зруйнували, залишивши замість неї тільки арочні проходи. Надписи зітерли. Культовий пам'ятник перетворився на «18-метрову колону тосканського ордера, яку завершує невелика сферична баня. Колона встановлена на постаменті на честь повернення Києву Магдебурзького права». (Саме 1798 року Павло I повернув місту магдебургзьке право, яке Київ дістав у 15 ст.)

До 1000 роковин хрещення Русі пам'ятник було реставровано — йому повернуто хрест.

  Місцевість:  Хрещатий яр.   Станції метрополітену:  Поштова Площа.

Джерела