Хрещатик
 Вид на Хрещатик з Бессарабської площі. Кінець 19 століття. Праворуч — двоповерховий готель В. І. Беретті. |
Центральна магістраль і діловий центр міста столиці України. Простягається від Європейської площі до Бессарабської площі. Проходить через Старокиївський та Печерський райони міста. Забудова Хрещатика почалася з кінця 18 ст. За часів Київської Русі ця місцевість являла собою вкриту лісом долину, якою протікав струмок. У давні часи вона була містом полювання, де кияни розвішували і перевішували сітки для вилову дикого звіру (звідси й найдавніша назва — Перевісіще). Пізніше вона називалась Хрещатою долиною (її перетинали, перехрещували яри). В документах 16 — 17 століть ця місцевість відома за назвою Євсейкової долини; в документах 18 століття — під назвою Піски.
З озера в районі теперішньго Майдану Незалежності витікав струмок, який в районі вулиці Басейної зливався з Кловом. Вздовж струмка долиною пролягав шлях на Васильків. До 1806 р. забудову було доведено приблизно до теперішньої вулиці Прорізної. В районі Майдану Незалежності проходили вали, що оточували місто. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама. Від неї через долину йшов Іванівський шлях із старого міста на Печерськ. На початку 18 ст. через Х. було прокладено шлях з Подолу на Печерськ (теперішні Володимирський узвіз і вулиця Михайла Грушевського). Перші житлові дерев`яні будинки з`явилися на Хрещатику 1797 р. (в районі між Європейською площею і Майданом Незалежності). У 1803 р. на початку вулиці (на розі Хрещатика і Трьохсвятительської вулиці) збудовано перший в Києві міський театр (архітектор А. І. Меленський; за тих часів Хрещатик називали Театральною вулицею), цю дерев`яну споруду 1851 р. знесено, замість неї збудовано за проектом архітектора О. В. Беретті триповерховий готель "Європейський". У 1834 — 69 почала вживатися і назва Хрещатик. Постанову про офіційне затвердження назви прийнято 1869.
Першим кам`яним будинком на Хрещатику було обійстя Головінського, до 1849 року у ньому розташовувалась губернська поштова контора з відділенням для діліжансів. У 1978 — 82 роках на його місті збудувано нове пріміщення музею В. І. Леніна. Зараз це Український дім, у ньому проводяться різноманітні виставки, концерти, конференції тощо. Забудова й формування Хрещатика як вулиці почалися з 30 — 40-х років 19 століття. У 70 — 80-х роки 19 століття на Хрещатику зводяться в основному триповерхові будинки з крамницями, приміщеннями для контор і банків тощо. Хрещатик фактично стає головною вулицею міста. Його було продовжено до Бессарабської площі (загальна довжина сягнула 1,2 км).
На розі Хрещатику і Бессарабської площі (на місті будинку, що стоїть з лівого боку Бессарабського ринку) в середині 19 ст. стояв двоповерховий готель, що належав архітектору В. І. Беретті. В ньому 1846 р. зупинявся Т. Г. Шевченко. На протилежному боці в будинку Сухоставських мешкав історік М. І. Костомаров, у якого бував Шевченко та інші члени Кирило-Мефодіївського братства — М. І. Гулак, О. В. Маркович, В. М. Білозерський, Д. П. Пильчиков. У 1876 р. на Х. споруджено будинок Міської думи (на його місті тепер сквер з водограями на Майдані Незалежності). У 1890 році по Хрещатику прокладено перший маршрут конки (кінного трамваю); 1892 р. перший в Росії, другий в Європі електричний трамвай зв`язав Хрещатик з Подолом. У 1894 р. біля Міської думи збудовано велику електростанцію. У 1904 році бруківку замінено гранітними кубиками. На початку 20 ст. Хрещатик — значний торговий центр міста. Він починався закладеним ще у 19 ст. декоративним садом — Володимирською гіркою....
1923 — 37 мав назву вулиця Воровського. Під час ВВВ переважну більшість будинків на Xрещатику і прилеглих до нього вулицях було висаджено в повітря. У процесі повоєнної відбудови вулицю було значно розширено і переплановано. Забудова кін. 19 — поч. 20 ст. збереглася між вулицею Б. Хмельницького і бульваром Т. Шевченка, Майданом Незалежності і Трьохсвятительською вулицею.
Прилучаються: Володимирський узвіз — вулиці Грушевського — Трьохсвятительська — Інститутська — Майдан Незалежності — вулиці Городецького Архітектора — Прорізна — Лютеранська і Б. Хмельницького.
Станції метрополітену: Майдан Незалежності, Театральна, Хрещатик.
