Хмельницькому Богдану пам’ятник
11 липня 1888 відбулося святкове освячення і відкриття на Софіївській площі пам`ятника Богдану Хмельницькому. Непопулярність гетьмана у ті часи наклала свій відбиток на історію створення пам`ятника. Ініціатором його створення був Голова археологічної комісії Юзефович ще у 50-і рр. ХІХ сторіччя. Та тільки 1869 року за царського указу почався збір коштів на будівництво (зібрали 25 тисяч карбованців). Задля економії автор ескізів М.О.Мікешин відмовився від багатофігурної композиції. За політичних мотивів цар заборонив коневі гетьмана топтати польський прапор.
Коштів на будівництво не вистачало, але Морське відомство передало для статуї 1600 пудів старої корабельної міді. М. О.Мікешин не був скульптором, тому статую гетьмана відлив у Петербурзі скульптор Пій Адамович Веліонський, а фігуру коня — Артемій Лаврентійович Обер. Постамент спорудив архітектор В. Н. Ніколаєв з гранітних глиб, що залишилися від будівництва Ланцюгового мосту. Після доставки у 1880 році до Києва, статуя ще багато років пролежала на подвір`ї Старокиївської поліцейської ділянки...
Цікаво, що за задумом художника гетьман мав показувати булавою на Польщу — невпинно погрожуючи їй. Але тоді богомольці, що на той час відвідували Київ, піднімались з Подолу до Софійського собору по Андріївському узвозу. Ви маєте уявлення, що буде робитись в душі людини, коли вона на фоні величної краси Софійського ансамблю впирається очима у задню частину коня гетьмана. За проханням київського духівництва в особі преосвященного Іоанна гетьмана «розвернули» і став він показувати на Москву.
Станції метрополітену: Золоті Ворота.
Джерела
- "Скорбное бесчуствие" А. Анисимов, Tabachuk Ltd., Киев-1992
- "Київ. Енциклопедичний довідник" УРЕ, Київ-1981
