Університет (станція метро)

(відмінності між версіями)
(Фото)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Зображення:UniverSubway.jpg |thumb|250px|Вхід до метро ]]
[[Зображення:UniverSubway.jpg |thumb|250px|Вхід до метро ]]
-
Станція відкрита [[1960]] року у першій черзі [[Святошино-Броварська лінія|Святошино-Броварської лінії]]  [[Метрополітен|метрополітену]]. Вихід зі станції зроблено на [[Шевченка Тараса бульвар|бульварі Т.Шевченка]] поблизу від [[Головний корпус Національного університету|Головного корпусу]] [[Національний університет|Національного університету]] імені [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] (архітектори Г. Головко, Є. Іванов, М. Сиркін, Ж. Єгулашвілі, Л. Семенюк, О. Лозинська, Б. Дзбановський, скульптори М. Декерменджи, А. Білостоцький, В. Зноба, О. Ковальов, Є. Кунцевич, М. Лисенко, П. Остапенко, О. Супрун, А. Шапран та інші). Наземний вестибюль станції в плані має квадратну форму, перекритий куполом із збірного залізобетону. До нього з обох боків примикають короткі колонади, які утворюють вхід до [[Ботанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна|Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна]]  Київського університету ([[Шевченка Тараса бульвар|бульв.Т.Шевченка]], 17-а). Має два ескалатори і 2 підземні вестибюлі. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори. Станція глибокого закладення, має три підземних зали - середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Середній зал з'єднаний з наземним вестибюлем двома ескалаторними тонелями, між котрими розміщений проміжний вестибюль. Пілони нижнього залу облицьовано рожевим мармуром, в нішах встановлено бюсти видатних діячів культури ([[Сковорода Григорій Савич|Г. С. Сковороді]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченку]], [[Гоголь Микола Васильович|Гоголю М.]] та інш.). До 1992 року у середньому підземному вестибюлі знаходилась скульптура [[Ульянов (Ленін) Володимир Ілліч|В. І. Леніна]] (демонтовано).
+
Станція відкрита [[1960]] року у першій черзі [[Святошино-Броварська лінія|Святошино-Броварської лінії]]  [[Метрополітен|метрополітену]]. Вихід зі станції зроблено на [[Шевченка Тараса бульвар|Шевченка Тараса бульварі]] поблизу від [[Головний корпус Національного університету|Головного корпусу]] [[Національний університет|Національного університету]] імені [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] (архітектори Г. Головко, Є. Іванов, М. Сиркін, Ж. Єгулашвілі, Л. Семенюк, О. Лозинська, Б. Дзбановський, скульптори М. Декерменджи, А. Білостоцький, В. Зноба, О. Ковальов, Є. Кунцевич, М. Лисенко, П. Остапенко, О. Супрун, А. Шапран та інші).  
 +
 
 +
Наземний вестибюль станції в плані має квадратну форму, перекритий куполом із збірного залізобетону. До нього з обох боків примикають короткі колонади, які утворюють вхід до [[Ботанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна|Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна]]  Київського університету ([[Шевченка Тараса бульвар|бульв. Т. Шевченка]], 17-а). Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори. Станція глибокого закладення, має три підземних зали середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Середній зал сполучений з наземним вестибюлем двома ескалаторними тонелями, між котрими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори. Пілони нижнього залу облицьовано рожевим мармуром, в нішах встановлено бюсти видатних діячів культури ([[Сковорода Григорій Савич|Г. С. Сковороді]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченку]], [[Гоголь Микола Васильович|М. В. Гоголю]] та інш.). До [[1992]] року у торці середнього залц станції знаходилась скульптура [[Ульянов (Ленін) Володимир Ілліч|В. І. Леніна]] (демонтовано). Середній зал сполучений з наземним вестибюлем двома ескалаторними тонелями, між котрими розміщений проміжний підземний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори.
== Фото ==
== Фото ==
Рядок 7: Рядок 9:
Зображення:Univer1.jpg|Центральний зал станції
Зображення:Univer1.jpg|Центральний зал станції
Зображення:Univer2.jpg|Фрагмент оздоблення центрального залу
Зображення:Univer2.jpg|Фрагмент оздоблення центрального залу
-
Зображення:Univer3.jpg|Наземний вестибюль, вид з [[Ботанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна|ботанічного саду]]
+
Зображення:Univer3.jpg|Наземний вестибюль, вид з [[Ботанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна|ботанічного саду]]
Зображення:Univer4.jpg|Наземний вестибюль, вид з [[Шевченка Тараса бульвар|бульв.Т.Шевченка]]
Зображення:Univer4.jpg|Наземний вестибюль, вид з [[Шевченка Тараса бульвар|бульв.Т.Шевченка]]
Зображення:Univer5.jpg|Касовий зал і ескалатори
Зображення:Univer5.jpg|Касовий зал і ескалатори
Рядок 14: Рядок 16:
==Джерела==
==Джерела==
-
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|"Київ. Енциклопедичний довідник" УРЕ, Київ-1981]]
+
*[[Вулиці Києва (довідник)|«Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995]]
-
*Офіційний сайт Київського метрополітену: http://www.metro.kiev.ua/
+
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|Енциклопедичний довідник «Київ». Під ред. А. Кудрицького. — Київ, ГР УРЕ, 1981]]
 +
*[http://www.metro.kiev.ua/?q=node/259 Офіційний сайт Київського метрополітену]
 +
*[http://www.metropoliten.kiev.ua/station.php?lang=0&station_id=9 Неофіційний сайт Київського метрополітену]
[[Категорія:Станції метро]]
[[Категорія:Станції метро]]

Версія 21:58, 1 січня 2010

Вхід до метро

Станція відкрита 1960 року у першій черзі Святошино-Броварської лінії метрополітену. Вихід зі станції зроблено на Шевченка Тараса бульварі поблизу від Головного корпусу Національного університету імені Тараса Шевченка (архітектори Г. Головко, Є. Іванов, М. Сиркін, Ж. Єгулашвілі, Л. Семенюк, О. Лозинська, Б. Дзбановський, скульптори М. Декерменджи, А. Білостоцький, В. Зноба, О. Ковальов, Є. Кунцевич, М. Лисенко, П. Остапенко, О. Супрун, А. Шапран та інші).

Наземний вестибюль станції в плані має квадратну форму, перекритий куполом із збірного залізобетону. До нього з обох боків примикають короткі колонади, які утворюють вхід до Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна Київського університету (бульв. Т. Шевченка, 17-а). Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори. Станція глибокого закладення, має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції з’єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Середній зал сполучений з наземним вестибюлем двома ескалаторними тонелями, між котрими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори. Пілони нижнього залу облицьовано рожевим мармуром, в нішах встановлено бюсти видатних діячів культури (Г. С. Сковороді, Т. Г. Шевченку, М. В. Гоголю та інш.). До 1992 року у торці середнього залц станції знаходилась скульптура В. І. Леніна (демонтовано). Середній зал сполучений з наземним вестибюлем двома ескалаторними тонелями, між котрими розміщений проміжний підземний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тонелі встановлено по 3 ескалатори.

Фото

Джерела


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва