Троїцька Надбрамна церква

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 21:40, 21 червня 2007, створена Ярослав (обговорення | внесок) (Відкинуть всі редагування до зробленого Wek bot)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Західний фасад церкви — вхід до монастиря. Праворуч — Велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври.

Церкву було збудовано у 11061108 роках в системі укріплень Києво-Печерського монастиря над головним входом до монастиря на кошти князя-ченця Миколи Святоші - Луцького князя Святослава, сина чернігівського князя Давида Святославича. Сама церква знаходиться на другому поверсі над брамою. Масивні стовпи розділяють інтер’єр церкви на три нефи, кожен з яких має апсиди сферичної форми зі східного боку (апсиди можна побачити тільки з середини — зовнішні стіни рівні). Декілька вузьких вікон, що прорізають стіни, та загальний візуальний ефект руху вгору, створюють відчуття піднесеної легкості. Конструкція церкви несе відбиток типового будівництва церков 11 — 12 сторіччя, яке було поширене за часів Київської Русі. Наприкінці 17 сторіччя і протягом 18 церкву було значно реконструйовано у стилі українського бароко і вона набула свого сучасного вигляду. Реконструкція призвела до появи “укороченого” купола, змінилося внутрішнє вбрання та з’явилися нові розписи стін. Первинний аскетичний вигляд було витіснено бароковою “грайливістю”.

У 1725 році для церкви було зроблене велике шістнадцятисвічкове паникадило. В 17301740х роках група художників з Художньої Іконописної школи Монастиря розписали церкву іконами (темпера та масло). Теми для всіх фресок були взяті з Біблії, але на декор, орнаменти та кольорове вирішення значною мірою вплинули традиції українського фольклорного мистецтва. Імена художників довгий час лишалися невідомими і були визначені нещодавно завдяки дослідженням в архівах.

  Місцевість:  Печерськ.   Станції метрополітену:  Арсенальна.

Джерела