Трамвай

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 13:51, 21 квітня 2016, створена A1 (обговорення | внесок) (→‎Сучасність)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Історія

Перші проекти будівництва кінної залізниці в Києві почали надходити до міської управи з 1869 року. На початку 1886 року міська управа оголосила конкурс на кращий проект такої дороги, а 29 вересня 1886 року перемогу у конкурсі здобув проект інженера і підприємця А. Є. Струве (побудував у місті також водогін та залізничний міст).

30 липня 1891 року відкрився рух першою ділянкою кінної залізниці по Великій Васильківській вулиці, 6 серпня — другою ділянкою по Хрещатику. Вагони були розраховані на 20-25 пасажирів. Невдовзі були застосовані 7 паровозів. Проте, перші ж місяці експлуатації залізниці виявили її головний недолік - через складність рельєфу кінська і парова тяга не справлялися з навантаженням. Тоді було вирішено повернутися до розробки проекту електротяги. Досліди винахідника Ф. Піроцького доводили можливість цього (8 травня 1880 року відбулася пробна поїздка).

1 (13) червня 1892 року на лінії довжиною 1,5 км на одному з найкрутіших Олександрівському узвозі розпочався рух першого в Російській імперії пасажирського електричного трамваю. Його маршрут проходив від Царської площі до Олександрівської площі.

У 1893 році трамвай було прокладено на Печерськ, у 1894-1895 — по Володимирській вулиці та Караваєвській вулиці, встала до ладу трамвайна лінія, що з’єднала Лук’янівку з Сирецькими військовими таборами. У 1896 році трамвай пройшов по Маріїнсько-Благовіщинській вулиці через Галицьку площу на Сінну площу. У 1889 році — від Бессарабки до Політехнічного інституту. У 1905 році відкрилися трамвайні лінії до Лаври, а трохи пізніше — вулицями Прорізною, Глибочицькою. Почала діяти Звіринецька лінія від Товарної станції через Печерськ, а також невелике відгалуження вздовж набережної. За роки І Світової та громадянської воєн трамвайне господарство прийшло у занепад. Його відновлення розпочалося 1922 року. Після ІІ Світової війни його знову довелося відновлювати.

У 1978 році стала до ладу перша в СРСР ліній швидкісного трамваю. У 1980-2004 роки у зв’язку з реконструкцією транспортної мережі міста частина маршрутів була знята і замінена іншими видами транспорту (наприклад, вздовж Перемоги проспекту,вулиць Воровського, Саксаганського, Урицького, через мiст Патона та інші). Крім того, ліквідовано Лук’янівське депо (трамваї переведено на Куренівка) в Подільське депо і депо ім. Т. Шевченка по Горького вулиці, натомість стало до ладу нове депо на Борщагівці.

Помилка створення мініатюри: Файл з розмірами більше, ніж 12,5 MP
Карта трамвайних шляхів Києва - діючих та винищених станом на 2015 рік<ref>Склав Льошко Нікіфоров</ref>

Сучасність

Зараз у складі трамвайної мережі міста 3 трамвайних депо: Подільське (вул. Фрунзе, 132), Дарницьке (вул. П.Усенка, 8) та депо ім. Т. Шевченка (вул. Якутська, 14).

В столиці сьогодні діє 21 трамвайний маршрут (у дужках - довжина маршруту та кількість зупинок в одну сторону руху):

Джерела