Тит ієромонах
Преподобний Тит, який ніс послуг у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря й досягнув літніх років у духовній чистоті, повідав братії оповідь про своє життя.
Так, він розповів, що був в нього найкращий друг - диякон Євагрій, з яким у нього було повне порозуміння. Проте, через заздрість, вони посварилися. Да ще й так, що не могли дивитися один на одного. Інші монахи намагалися примирити їх, але марно.
Одного разу пресвітер Тит сильно захворів і знаходячись вже на смертному одрі, розкаявся і послав по Євагрія з намірами вибачитися перед ним. Той відмовився йти, але братія силою привела його до помираючого. Тит попросив пробачення у Євагрія, але той не тільки не прийняв вибачень, а ще й сказав, що не вибачить йому до скінчення днів. Тільки но він промовив ці останні слова, як впав мертвим, а Тит, напроти, встав з ліжка здоровим ніби й не хворів.
Преподобний Тит почив у 1190 році.
