Тимошенко Степан Прокопович

Тимошенко Степан Прокопович (1878–1972) – вчений у галузі теорії пружності, опору матеріалів та будівельної механіки, один із засновників і перших академіків УАН (з 1918), іноземний член АН СРСР (з 1964), почесний член академій наук, наукових товариств, почесний доктор університетів багатьох країн світу. Викладав у КПІ в 1906–1911, 1918–1919. Завідувач кафедри опору матеріалів (1906–1908), декан інженерно-будівельного відділення (1909–1911). 1911 пішов у відставку на знак протесту проти урядової політики щодо вищої школи. Засновник і перший директор Інституту технічної механіки УАН у 1918–1919 (тепер Інститут механіки ім. С. Тимошенка НАН України). З 1920 – на еміграції. 1922–1964 жив у США. Засновник секції механіки Американського товариства інженерів-механіків (1927), яке 1958 запровадило медаль ім. С. Тимошенка; завідувач кафедри (з 1928) й засновник дослідної лабораторії механіки (1930) Мічманського університету, завідувач кафедри механіки Станфордського університету (1936–1955), лабораторія інженерної механіки якого з 1951 носить ім’я вченого. Підтримував зв’язки з науковцями КПІ, відвідував інститут 1958 й 1967. У 1998 р. встановлено пам’ятник вченому.