Стара Печерська фортеця

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 13:17, 29 січня 2008, створена George Alex 1971 (обговорення | внесок) (Нова сторінка: <div style='float:right;'> {| |- |[[Зображення:Castle2.jpg||thumb|250px|left|Залишки оборонного валу біля [[Московські вор...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
[[Зображення:Castle2.jpg 250px|left|Залишки оборонного валу біля Московський воріт (верхніх)

1706 року на основі укріплень Печерська і Лаври зводять Стару Печерську фортецю, а 1831-1861 роках — Нову Печерську фортецю, що разом складали Київську фортецю (назва, що здобула «височайше» затвердження). З розвитком нарізної артилерії фортеця поступово втрачає оборонне значення. Тому за проектом Е.Тотлебена розробляється проект перетворення фортець у форти. Проте був споруджений лише один з них - Лисогірський форт (1872). Після революції фортеця як цілісний комплекс остаточно втратила своє значення. Окремі об’єкти залишалися у віданні військових.

Стара Печерська фортеця створена на основі укріплень Києво-Печерської Лаври. Розширення і підсилення укріплень продовжувалос до кінця XVII сторіччя. Лавру оточили оборонними стінами висотою 6 метрів і вона стала цитаделлю - ядром фортеці. З 1706 по 1723 рік будівництво продовжувалося і площа фортеці збільшилася у п’ятеро. Протягом XVIII-XIX сторіч фортеця неодноразово перебудовівалася.

Вона складалася з напівкруглогоу планівідкритого з боку Дніпро земляного валу (вис. - 6м) з сімома бастіонами, підсиленими з північного заходу трьома равелінами, а з південного сходу - валом (контргардом). Для контроля над Наводницькою дорогою, перед південним фронтом фортеці були збудовані Дальній та Ближній ретрашименти, і три окремих укріплення - люнети.

До фортеці вели з півдня Московські ворота Київської фортеці, з півночі - Київські (не зберіглися) та з заходу Васильківські ворота Київської фортеці, до яких в’їзжджали через розвідні мости, що були перекинуті через зовнішні рви (глибиною - бл.6м, шириною - до 40 м).

З 1711 року у фортеці розміщувалися головні адміністративні та військові установи. Зокрема, тут розміщувався будинок генерал-губернатора (вул.І.мазепи, 29). Також тут були арсенал і порохові погреби.

До наших часів дійшли монастирські мури Києво-Печерської Лаври (цитадель повністю, інші мури частково автентичні, а частково - відновлені), Московські ворота Київської фортеці, Васильківські ворота Київської фортеці, будинок генерал-губернатора, арсенал, два порохових погреби, залишки оборонних валів.


  Станції метрополітену:  Арсенальна, Печерська.

Джерела