Совські ставки
Каскад ставків на річці Совці, притоці річки Либеді. Розташовані у Солом’янському та Голосіївському районах міста.
Налічується 6 ставків в урочищі Пронівщина, у верхів’ї річки Совки, з західної сторони місцевості Совки - так званий «верхній каскад» ставків, 1 перед перехрестям вул.Кіровоградської з Червонозоряним пр. і ще 11 - на північ від Червонозоряного пр., між ним і продовженням вул.Кіровоградської, біля підніжжя гори, на якій знаходиться селище Монтажник - «нижній каскад». Незабудована територія навколо «верхнього каскаду» ставків - місце гніздування птахів.
Ставки ще років 50-60 тому активно використовувалися радгоспом «Совки» для вирощування риби (особливо «нижній каскад» ставків). Тепер, коли господарство занепало, їх вже давно не зариблюють, а останні 20 років - практично і не очищають. Як наслідок - ставки «нижнього каскаду» практично припинили своє існування - замулилися і поросли очеретом, рівень води мінімальний. Ставки в урочищі Пронівщина у більш-менш нормальному стані, розробляються заходи з іхнього очищення і створення рекреаційної зони.
Весь каскад ставків потребує очищення, після якого може стати основою для зони відпочинку киян. Нажаль, верхів’я річки Совки біля масиву Кадетський Гай, постійно забружнюються через зливання нечистот та звалища будівельного і побутового сміття.
Дані BioModel
За даними BioModel, за ці часи ставки пройшли шлях вторинної сукцесії і із-за некерованого заростання утворили вже класичну прісноводну ландшафтну екосистему із проявами саморегуляції і самовідновлення, і яка впливає на мікроклімат місцевості, що особливо помітно у спекотні періоди року. При всій занедбаності екосистеми, вона продукує значну кількість зеленої біомаси, що очищає повітря, а також успішно утримує вологу й самоочищається від мулу після дощів. Її середовищний ресурс є достатнім для щорічного успішного гніздування лиски (6-10 пар), річкової крачки (можливо, 3-7 пар), і навіть дуже обережного крижня (можливо, 2-5 пар), а також очеретянки, великої синиці, содової славки, кропивника, сороки, шпака, грака та ін. Наявність пташенят у рибоїдних птахів доводить, що риба в озерах за ці роки не зникала. Нечисельні рибалки виловлюють "карасиків". Із ссавців тут мешкають поодинокі здичавілі коти, здобиччю яких, певне, є птахи, пацюк, миша. Місцеве населення зтверджує, що тут зустрічали ондатру, бобра; із амфібій - «жаб», черепаху. На території ставків між Кіровоградською вулицею та Червонозоряним проспектом станом на на 12 жовтня 2008 року налічувалось більше 360 дерев (верба, дуб, осика, горобина, явір та ін.). Окремим деревам - понад 200 років. Штучне створення подібної ландшафтної екосистеми потребувало би не менше 50 років. Її існування у Солом’янському районі столиці є випадковим надбанням, подарованим обставинами. Місцина заслуговує на те, щоб стати ландшафтним урочищем місцевого значення у складі природно-заповідного фонду міста Києва. У свої найкращі періоди проявів - продовжує надихати митців на створення художніх творів.
