Свято-Троїцький собор

Версія від 20:19, 18 вересня 2010; A1 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Свято-Троїцький собор

Свято-Троїцький собор — православний храм на Троєщині. Збудований у 1997 році за проектом архітекторів Вадима Гречини та Ірини Гречини та конструктором Леонідом Линовичем. Розрахований на 1200 тисяч місць.

Зміст

Заснування

9 липня 1991 року відбулась закладка Свято-Троїцького собору при першому його настоятелю схиархімандриту Серафиму (Соболєву) під патронатом Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Кошти на храм пожертвували священнослужителі колишньої Троїцької церкви: протоієрей Димитрій Григорак та ієрей Володимир Макуха, а також багато віруючих. Велику допомогу надав Ватутінський (тепер Деснянський) район міста Києва. Освячення собору відбулось 17 червня 1997 року на свято Святої Тройці. В освяченні брав участь Митрополит Володимир (Сабодан).

Архітектура

В архітектурному плані собор — 5-купольний, хрещатий в плані, з трьома абсидами та має виразні риси архітектури козацької доби.

Собор має три престоли: центральний, освячений на честь Живоначальної Тройці; лівий — на честь преподобного Серафима Саровського, чудотворця (пам'ять 2/15 січня та 19 липня/1 серпня); правий престол освячено на честь святого великомученика Георгія Побідоносця (пам'ять 23 квітня/6 травня).

Головною окрасою собору є іконостас, зроблений руками черкаських майстрів-краснодеревщиків.

У західній частині храму розташовані хори. Богослужіння супроводжують голоси мішаного та чоловічого хорів. На кліросі співає кліросний хор.

У 2004 році під соборним приміщенням було споруджено і освячено підземний храм в ім'я великомученика Димитрія Солунського Мироточивого. Настінний розпис підземного храму виконаний майстрами сакрального мистецтва Галичини. Він включає елементи українського орнаменту і виконаний у стилі українського бароко із збереженням візантійських традицій церковного живопису.

Іконостас підземного храму виготовлявся у Білоцерківській іконописній школі-майстерні Л. П. Бачинського, який є її фундатором.

Дзвіниця собору — окрема чотириярусна споруда. Її вінчає відповідного розміру баня з хрестом.

Соборні святині

У серпні 2000 року в собор з Санаксарського монастиря (республіка Мордовія) архімандритом Варнавою, намісником цього монастиря, були передані ікона і часточка святих мощів преподобного Феодора Санаксарського — великого подвижника Православної Церкви, а також ікона святого праведного воїна Федора Ушакова, його рідного племінника.

Інші святині — чудотворна ікона преподобного Серафима Саровського і часточка його мощів — знаходяться в храмі з жовтня 2000 року. Саме тоді, за благословенням Блаженнішого Митрополита Володимира, група прочан Свято-Троїцького храму на чолі з настоятелем собору о. Димитрієм здійснили прощу — паломницьку поїздку до Дівеєвського жіночого монастиря і привезли ці святині до храму.

Діяльність

Божественні літургії у храмі служаться щоденно — 7.30; вечірні Богослужіння — 16.30; у неділі і в святкові дні служаться дві Божественні літургії: рання і пізня — 7.00 і 10.00. Після літургії — молебень і акафіст: щовівторка преподобному Серафиму Саровському, а щоп'ятниці — преподобному Феодору Санаксарському, після закінчення — поминальна служба-панахида. Здійснюються Таїнства: Хрещення, Миропомазання, Покаяння, Причастя, Соборування, Шлюбу.

При Свято-Троїцькому соборі працює недільна школа, в якій навчаються близько 100 дітей. В школі працюють і хорові гуртки (хлопчиків і дівчаток). У 1999 році при храмі було засновано видання журналу «Троєщина Православна». Також при храмі працює трапезна.

Література

Вакулишин С., Василенко Л. Деснянський район: Із глибини століть — у сьогодення. — Довідково-інформаційне видання. — Київ : 2006. — С. 136-137. — 244 с.

Джерело


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва