Різдва Христового церква

З трьох ампірних (неокласичних) церков, збудованих А.Меленським на Подолі і зруйнованих у 1930-х роках, церква Різдва Христового (збудована 1810-1814 рр.) мала для українців особливе значення. Саме в цій церкві стояла труна з тілом славетного поета Т.Шевченка 6-8 травня 1861 року, по дорозі до останнього місця спочинку в Каневі.

Коли спускатися на Поділ вигнутим і кривим Володимирським узвозом, поволі відкривається вид на весь Поділ. Церква Різдва Христового, що стояла на розі Володимирського узвозу і Боричевого узвозу, на Поштовій площі, була видимим кінцем дороги на Поділ з Верхнього міста. Її ампірна баня позначала початок Подолу. Незважаючи на дуже обмежену територію, архітектор успішно спроектував ефектну конструкцію гарних пропорцій, яка чудово відповідала своєму оточенню. Однокупольний храм мав ще й дзвіницю над нартексом, головний і бічні входи мали неокласичні портики з чотирьох колон. Всередині був дерев’яний позолочений іконостас.

Христорождественську церкву, відому серед киян як «Шевченківська», було зруйновано 1935 року. Незважаючи на намагання архітектурно-планувального управління міської ради зберегти церкву ік пам’ятку історії та архітектури, остаточний варіант плану реконструкції міста, затверджений у Москві, не передбачав її існування. По-перше, на Поштовій площі, яку збиралися суттєво розширити, планувалося будівництво річкового порту (річковий вокзал з’явився тут лише наприкінці 1950-х). А, по-друге, церква псувала панораму, яка відкривалася з майбутнього центрального майдану, який мав завершуватися величезною фігурою В.Леніна біля верхньої станції фуникулера.