Відмінності між версіями «Ротонда на Аскольдовій Могилі церква»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
м (дати, пусті строки, категорії вниз)
(Відміна редагування № 17873 користувача Solodkyi (обговорення))
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
<div style='float:right;'>
+
[[Зображення: Askold Mogyla UGKC.jpg|thumb|250px|right|[[2009]] рік.]]
{|
 
|-
 
|[[Зображення:27_Askold_Rotonda.jpg|thumb|250px|left|[[1996]] рік.]]
 
|}
 
</div>
 
  
Розташована у природно-архітектурному парку, на правому березі [[Дніпро|Дніпра]]. За літописом, на цьому місці новгородський [[Олег|князь Олег]] у [[882]] році убив київських князів [[Аскольд|Аскольда]] і Діра. Тут нібито поховано [[Аскольд|Аскольда]]. До [[1989]] року над Аскольдовою могилою стояла дерев`яна церква. [[1810]] року архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. Меленський]] спорудив над Аскольдовою могилою муровану церкву-ротонду, яку згодом було перебудовано на павільйон. [[1935]] року за проектом архітектора П. Г. Юрченка надбудовано другий поверх. Аскольдову могилу зобразив на своєму малюнку "Аскольдова могила" [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] ([[1846]]). За літописними мотивами й народними переказами про [[Аскольд|Аскольда]] і Діра М. Загоскін написав роман "Аскольдова могила" ([[1833]]). За цим твором О. М. Верстовський створив однойменну оперу ([[1835]]).
+
'''Церква Святого Миколая Чудотворця'''. Розташована у природно-архітектурному парку, на правому березі [[Дніпро річка|Дніпра]]. За літописом, на цьому місці новгородський [[Олег|князь Олег]] у [[882]] році убив київських князів [[Аскольд|Аскольда]] і Діра. Тут нібито поховано [[Аскольд|Аскольда]]. До [[1989]] року над Аскольдовою могилою стояла дерев`яна церква. [[1810]] року архітектор [[Меленський Андрій Іванович|А. Меленський]] спорудив над Аскольдовою могилою муровану церкву-ротонду, яку згодом було перебудовано на павільйон. [[1935]] року за проектом архітектора П. Г. Юрченка надбудовано другий поверх. Аскольдову могилу зобразив на своєму малюнку "Аскольдова могила" [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] ([[1846]]). За літописними мотивами й народними переказами про [[Аскольд|Аскольда]] і Діра М. Загоскін написав роман "Аскольдова могила" ([[1833]]). За цим твором О. М. Верстовський створив однойменну оперу ([[1835]]).
  
 
На початку [[1990]]-х років церкву було реконструйовано й перебудовано.
 
На початку [[1990]]-х років церкву було реконструйовано й перебудовано.
Рядок 13: Рядок 8:
  
 
<gallery>
 
<gallery>
Зображення:Askold_Rotonda_old.jpg|20 століття. Перебудова у павільйон.
+
Зображення:Askold_Rotonda_old.jpg|Перебудована церква за радянських часів.
 +
Зображення:27_Askold_Rotonda.jpg|[[1996]] рік.
 
</gallery>
 
</gallery>
  
 
==Джерела==
 
==Джерела==
 
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|"Київ. Енциклопедичний довідник" УРЕ, Київ-1981]]
 
*[[Київ. Енциклопедичний довідник|"Київ. Енциклопедичний довідник" УРЕ, Київ-1981]]
*"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-[[1999]]
+
*"27 листівок Києва" Мистецтво, Київ- 1999
  
 
[[Категорія:Церкви]]
 
[[Категорія:Церкви]]

Поточна версія на 21:15, 2 березня 2010

2009 рік.

Церква Святого Миколая Чудотворця. Розташована у природно-архітектурному парку, на правому березі Дніпра. За літописом, на цьому місці новгородський князь Олег у 882 році убив київських князів Аскольда і Діра. Тут нібито поховано Аскольда. До 1989 року над Аскольдовою могилою стояла дерев`яна церква. 1810 року архітектор А. Меленський спорудив над Аскольдовою могилою муровану церкву-ротонду, яку згодом було перебудовано на павільйон. 1935 року за проектом архітектора П. Г. Юрченка надбудовано другий поверх. Аскольдову могилу зобразив на своєму малюнку "Аскольдова могила" Тарас Шевченко (1846). За літописними мотивами й народними переказами про Аскольда і Діра М. Загоскін написав роман "Аскольдова могила" (1833). За цим твором О. М. Верстовський створив однойменну оперу (1835).

На початку 1990-х років церкву було реконструйовано й перебудовано.

  Місцевість:  Аскольдова могила.   Станції метрополітену:  Арсенальна.

Джерела