Прозоровський Олександр Олександрович
Прозоровський Олександр Олександрович (1732–1809) – князь, російський військовий діяч, генерал-фельдмаршал (з 1807). Військову службу розпочав 1754 р. після закінчення сухопутного кадетського корпусу. Учасник Семилітньої війни 1756–63, російсько-турецької 1768–74. З 1780 керував Орловсько-Курським намісництвом, 1790–1795 рр. – московський головнокомандувач, сенатор. 1797 звільнений у відставку. 1807 призначений головнокомандувачем російської армії на Дунайському театрі війни з Туреччиною. 1809 р. помер у своєму таборі поблизу Мачина на Дунаї. За заповітом був похований у Києво-Печерській Лаврі. 1816 р. заходами родича – князя Голіцина, єгермейстера царського двору, прах фельдмаршала перенесено до його кол. власного будинку, що стояв на сучасній вул. Чигоріна і на той час за бажанням небіжчика вже був перетворений на інвалідний дім з церквою святих князів Володимира і Олександра Невського. В ній і перепоховали О. Прозоровського з дружиною.
