Подільський верк

(відмінності між версіями)

Версія 19:46, 27 жовтня 2013

Загальний вигляд у 1946 р.

Подільський верк (Подільска набережна брама) – окреме укріплення казематового типу у комплексі Нової Печерської фортеці, здатне вести самостійну оборону, прикриваючи підступи до Ланцюгового моста. Споруджено у 1954 р. за проектом архітектора Петра Таманського. Розташовувався упоперек Набережного шосе навпроти нижньої підпірної стіни.

Верк здатний був вести в усі боки потужний вогонь у два яруси, а з боку Дніпра у три. Обидва напрямки шосейного руху пропущені безпосередньо крізь арки будівлі, яка фактично явила собою величезну укріплену браму. Додатковим оборонним засобом стало влаштування на шосе з боку Подолу особливого містка, якаий за потреби можна було підняти, таким чином унеможлививши вихід ворожих частин до Ланцюгового мосту.

Підпірні стіни були влаштовані для захисту верку від зсувів, забезпечували додатковий вогневий захист, а також здійснювали безпосереднє сполучення з фортецею за допомогою прихованих галерей, які вели до казарми на перешийку з Микільською брамою.

Тривалий час верк був ланкою системи водопостачання фортеці, будучи облаштованим водозабірними пристроями, від яких було прокладено підземні труби. Поруч був склад дров для фортечних потреб.

Після 1897 р. перед верком замість дерев’яного містка зроблено насип для нормального шляху, а в 1910-1912 крізь арки прокладено колію, по якій курсувала мототрамвай, який сполучав Поділ з Лівобережжям, а пізніше трамвай, що курсував із Подолу до Наводницької балки. Верк було висаджено в повітря та розібрано у липні 1951 р. у зв’язку з розширенням Набережного шосе.

Джерела

  • Кальницький М. Київ. Прикмети часу. 1890-ті роки. – К.: Варто, 2013 – С. 44-49


Особисті інструменти

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва