Повітрофлотський проспект

Пролягає від Повітрофлотського шляхопроводу і Косіора вулиці до аеропорту "Київ". Виник у серед. 19 ст. на шляху з Києва в бік тепер. с. Жуляни. Під час будівництва Володимирського кадетського корпусу (закінчене в 1857, споруда розташована на П. п. № 6) здобув назву Кадетське шосе (перша згадка — у 1858). Простягалося від тепер. вул. Артема до р-ну тепер. вул. М. Лукашевича. У 20-і рр., у зв`язку з будівництвом аеропорту "Жуляни" (тепер "Київ"; відкритий у 1924), П. п. було продовжено до тепер. площі Севастопольської. У 1934 — 44 — шосе Героїв Стратосфери (на честь екіпажу стратостата "Осоавіахім-1", який 1934 загинув під час польоту). 1944 — 63 — Повітрофлотське шосе. Суч. назва — з 1963. У 1961 до П. п. приєднано вул. Аеровокзальну (прокладена в 50-і рр. як спец. швидкісна траса до аеропорту в об`їзд житл. забудови, але прокладання не було завершено; зазначену назву мала у 1955 — 61). В 1967 Аеровокзальну вул. було відокремлено під суч. назвою вул. Народного ополчення. У 1963 від П. п. відокремлено вул. Косіора і в 1969 до нього приєднано вул. Земську (виникла у 1901 — 03 під такою ж назвою), після чого він набув суч. довжини.

До П. п. прилучаються: вулиці Лукашевича — Стадіонна — Фучика — Ніщинського — Шовкуненка — Сурикова — Курська — площа Солом`янська — вулиці І. Клименка — Антонова — Освіти — площа Севастопольська — проспект Червонозоряний — бульвар Чоколівський — вулиці Донецька — Мишина — Народного ополчення — Смілянська — Вінницька — Кінцева — Медова і Волинська.