Петрівський залізничний міст
Петрівський залізничний міст – залізничний міст через Дніпро і Чорторий. Входить до складу так званого північного напівкільця Київського вузла Південно-Західної залізниці. З’єднує Рибальський півострів з Воскресенкою і Русанівськими садами.
Будівництво другого у Києві залізничного моста почалося 1915 р. з метою утворення навколо міста замкненого залізничного кільця. Завершений 1929 р. під орудою організації “Військпроект 401” (головний інженер В. Кохан) у дещо зміненому відносно первісного проекту вигляді (підмостовий габарит підвищено на 7 м). Отримав назву Петрівський у зв’язку з перейменуванням району Подолу на відзначення 50-річчя голови ВУЦВК Г. Петровського. Підірваний 1941 р. при відході з Києва Червоної Армії. Тимчасово відновлений; під час битви за Київ 1943 зруйнований нацистськими окупантами. З липня 1944 р. до листопада 1945 р. відбудований. 1964–1966 рр. та 1990–1998 проводилася заміна руслових і заплавних прогонів. Роботи з реконструкції тривають.
Мостовий перехід (загальна довжина понад 1,5 км) складається з руслової (правобережної) та заплавної (лівобережної) частин. Прогони руслової частини (загальна довжина – 330 м) перекриті розрахованими на проїзд нижньою частиною трапецієподібними за абрисом ґратчастими металевими фермами з паралельними поясами, прогони естакади – подібними прямокутними фермами з проїздом у верхній частині. Масивні бетонні опори встановлені на фундаментах з кесонів.
По мосту проходить лише одна залізнична колія; роз’їзди біля платформ Оболонь та Городня. Міст є допоміжним, він використовується лише для вантажних залізничних перевезень, також кілька разів на добу по мосту проходять приміські електропоїзди.
Із 2001 року міст є кордоном між Оболонським та Подільським районами Києва.
