Патон Євген Оскарович

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Версія від 15:24, 12 квітня 2012, створена George Alex 1971 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

ПАТОН Євген Оскарович (1870-1953) - доктор технічних наук (1901), професор (1901), академік АН УРСР (1929), член Президії АН УРСР (1935), Віце-президент АН УРСР (1945). Герой Соціалістичної Праці (1943). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Лауреат Державної премії СРСР (1941).

Народився 4 березня 1870 року у Ніцці (Франція) у родині російського консула, колишнього гвардійського полковника Оскара Петровича Патона. Закінчив Дрезденський політехнічний інститут (1894) та Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення (1896).

Викладав у Московському інженерному училищі шляхів сполучення (1896-1904), потім працював в Київському політехнічному інституті: завідувач кафедри мостобудування (1904-1929), декан інженерного факультету (1906), завідувач кафедри електрозварювання (1935-1939). У 1929 організував у системі АН УРСР кафедру інженерних споруд, зварювальну лабораторію при Київському заводі «Більшовик» та Електрозварювальний комітет, на базі яких у 1934 створив Інститут електрозварювання АН УРСР, який очолював до кінця життя. В 1935 організував кафедру електрозварювання в складі механічного факультету Київського політехнічного інституту. Створив методи розрахунку раціональних конструктивних схем металічних прогонних споруд мостів, досліджував умови їх роботи, запропоновував способи відновлення зруйнованих мостів. Здійснив дослідження в галузі розрахунку і міцності зварних конструкцій, механізації зварювальних процесів, наукових основ електричного зварювання плавленням, керував розробкою способу автоматичного зварювання під флюсом.

В роки Великої Вітчизняної війни під його керівництвом та за безпосередньою участю були впроваджені в оборонну промисловість технологія й устаткування для зварювання спецсталей (зокрема - технологія автоматізованого зварювання швів броневих корпусів танків Т-34). В повоєнні роки очолив роботи зі створення наукових основ автоматичних та напівавтоматичних потокових складально-зварювальних ліній. Керував проектуванням зварних мостів. Засновник вітчизняної школи зварювання металів.

Автор та керівник проектів понад 100 цільнозварних мостів. Серед них один з найбільших у світі - цільнозварений міст через Дніпро. Крім того, до його спадщини відноситься й проектування Паркового мосту через Петрівську алею.

Автор понад 190 наукових праць, в тому числі багатьох підручників. Основні них: «Листові шарніри урівноважених мостових ферм» (1899), «Залізні мости» (1902-1907), «Відновлення зруйнованих мостів» (1918), «Розрахунок і проектування електрозварних конструкцій в промисловому будівництві» (1933), «Автоматичне зварювання голим електродом під шаром флюсу» (1940), «Автоматичне дугове електрозварювання» (1947), «Про зварні мости» (1948), «Вибрані праці» (1959-1961).

Помер Є.О.Патон в Києві, похований на Байковому кладовищі. Іменем вченого в Києві названо Інститут електрозварювання (1945), міст (1953) через Дніпро.

Фото


Джерела

Київ. Енциклопедичний довідник