Ользі княгині пам’ятник

Пам`ятник княгині Ользі, св. рівноапостольним Кирилу і Мефодію, св. апостолу Андрію Первозванному.

У 1909 році наглядач Київського учбового округу П. А. Зілов звернувся до генерал-губернатора Ф. Ф. Трепова з пропозицією відкрити на Михайлівській площі перед будинком Реального училища пам`ятник діячу російської історії. Перед тим у травні 1909, за проханням комітету по спорудження пам`ятника Тарасу Шевченко, це місце передали під майбутній пам`ятник Кобзарю. Та міський голова Дьяков вирішив, що "кавалер повинин поступитися дамі".

У серпні 1909 освятили закладення пам`ятника рівноапостольній княгині Ользі. Започаткували конкурс. Перший проект-переможець, виконаний Ф. П. Балавенським, не прийнято. Але Балавенський таки став соавтором проекту І. П. Кавалерідзе, за яким було створено пам`ятник. 9 березня 1911 Військово-Історичне Товариство подало прохання про передачу коштів Петербургзького комітету по спорудженню п. к. О. у Київський комітет, внаслідок того. що будівництво п. к. О. у Пскові (тоді належав до Петербурзької губернії) припинено. На ці кошти, та кошти зібрані за підпискою було сбудовано пам`ятник.

Але пам`ятник проіснував не довго. Помстою за те, що княгиня заняла місце Кобзаря, стала лейба "потворна споруда". Діяльність Військово-Історичного Товариства зв`язали з черносотенцями. 1919 року статую Ольги скинули з пьедисталу. У березні 1923 зняли статуі апостола та просвітників, у 1926 демонтували постамент. На його місті розташована була клумба, під якою була закопана статуя княгині Ольги, розбита на дві частини.

... пам`ятник відновлено коштом ....

  Станції метрополітену:  Золоті Ворота, Поштова Площа.

Джерела

• "Скорбное бесчуствие" А. Анисимов, Tabachuk Ltd., Киев-1992
• "27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-1999