Ользі княгині пам’ятник
Пам’ятник святій рівноапостольній княгині Ользі, святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію, святому апостолу Андрію Первозванному. Автор проекту — Іван Кавалерідзе, скульптори Іван Кавалерідзе, П. Сніткін, архітектор — П. Риков.
У 1909 році наглядач Київського навчального округу П. А. Зілов звернувся до генерал-губернатора Ф. Ф. Трепова з пропозицією відкрити на Михайлівській площі перед будинком Реального училища пам’ятник діячу російської історії. Перед тим у травні 1909 року, за проханням комітету із спорудження пам’ятника Тарасу Шевченку, це місце передали під майбутній пам’ятник Кобзарю. Та міський голова Дьяков вирішив, що «кавалер повинен поступитися дамі».
У серпні 1909 року освятили закладення пам’ятника святій рівноапостольній княгині Ользі. Започаткували конкурс. Перший проект-переможець, виконаний Ф. П. Балавенським, не прийнято. Але Балавенський таки став співавтором проекту І. П. Кавалерідзе, за яким було створено пам’ятник. 9 березня 1911 року Військово-історичне товариство подало прохання про передачу коштів Петербурзького комітету із спорудження пам’ятника княгині у Київський комітет у зв’язку з тим, що будівництво пам’ятника княгині Ользі у Пскові (тоді належав до Петербурзької губернії) було припинено. На ці кошти та кошти, зібрані за передплатою, і збудовано пам’ятник.
Але пам’ятник простояв не довго. Помстою за те, що княгиня зайняла місце «Кобзаря», стала лейба «потворна споруда». Діяльність Військово-історичного товариства пов’язали з чорносотенцями. 1919 року статую Ольги скинули з п’єдесталу. У березні 1923 року зняли статуї апостола та просвітників, у 1926 році демонтували постамент. На його місці було розташовано клумбу, під якою закопали статую княгині Ольги, розбиту на дві частини.
1914 рік. До зруйнування
Залишки від початкового монументу
Фрагмент. Княгиня Ольга
Загальний вигляд всього монументу. Фото 2007 року
Вночі
Відтворено у 1995 — 1996 роках за ініціативи Кіївської міської ради коштом міста та благодійні внески за участю Меморіального фонду І. Кавалерідзе. Скульптори: М. Білик, В. Вінайкін, О. Дяченко, В. Сівко, В. Шишов. Архітектори: О. Андреев, Р. Кухаренко, Ю. Лосицький. За участю: В. Борисенко, В. Гнезділов, Г. Куровський, М. Орленко, Ю. Пісковький, А. Повзик, Р. Синько, В. Шевелюк. Археологи: О. Возницький, С. Поляков, В. Харламов. Відкрито 25 травня 1996 року.
Станції метрополітену: Золоті Ворота, Поштова Площа.
Фотоальбоми
Джерела
- "Скорбное бесчуствие" А. Анисимов, Tabachuk Ltd., Киев-1992
- "27 листівок Києва" Мистецтво, Київ-1999
