Нова Печерська фортеця
Споруджена у 1831-1861 роках на Печерську. В основу будівництва був покладений проект військового інженера Оппермана (затверджений у 1830 Миколою І). Укріплення Нової Печерської фортеці - складова частина Київської фортеці.
Фортеця складалася з цитаделі, Васильківського укріплення (вежі №№ 1, 2, 3) та Госпітальних укріплень. Украплення доповнювалися оборонними казармами і казематними будинками. Серед них - казарма військових кантонистів (тепер - один з корпусів військового інституту), вежа №4 (вул.Ставронаводницька), вежа №5 (Печерський узвіз), оборонна «жандармська» казарма (вул.Московська, 22), вежа №6 (над Кловським яром), Арсенальські майстерні, Нікольські ворота або ж «Казарма на перешійку» (Арсенальна площа), кругла вежа (бульвар Лесі Українки), Прозоровська вежа (вул.Щорса), Косий капонір, дві казематні підпірні стіни (одна з них - у сучасному Зеленому театрі, набережний верк або Подільські ворота (не збереглися). Окремі споруди з’єднувалися валами чи оборонними цегляними стінами.
Для зведення цієї гіганської фортеці мешканців Печерська виселили на Нову Забудову і Шулявку. Кам’яні склади фортеці вміщували річний запас продовольства для 20-тисячного гарнізону. Вода постачалася механізованою системою з Дніпра на висоту 107 м, були колодязі й всередині фортеці.
