Нечуй-Левицький Іван Семенович
(1838 — 1918) — укр. письменник. У 1853 — 61 навчався у Київ. дух. семінарії (вул. Костянтинівська № 5), у 1861 — 65 — у Київ. духовній академії (тепер вул. Г. Сковороди № 2). З 1885 постійно жив у Києві, в т. ч. у 1885 — 89 — на вул. Ярославів Вал № 31, у 1889 — 1910 — на вул. Єлизаветинській (тепер. Пушкінська) № 19 [будинок не зберігся; на будинку, що стоїть на його місці (тепер вул. Пушкінська № 17) встановлено мемор. дошку письменникові], у 1910 — 11 — на вул. Володимирській № 5 (тепер № 7), у 1911 — 17 — на вул. Львівській (тепер вул. Артема, в буд. В. К. Думитрашка; не зберігся), під час гром. війни — у пров. Бехтеревському № 8. Життя міста відбито у ряді творів письменника, зокрема, в романі «Хмари», комедії «На Кожум`яках», оповіданнях «Афонський пройдисвіт», «Київські прохачі», нарисі «Вечір на Володимирській горі». Помер у Дегтярівській богодільні (на вул. Дегтярівській № 19). Похований на Байковому кл.
1944 року у Києві на його честь названо вулицю.
