Міська дума

Орган місцевого самоврядування у місті в період з 1834 по 1919 роки.

Указом імператора Миколи І від 23 грудня 1834 р. було проголошено про зміну управління в Києві. Цим указом завершилася май­же трьохсотп’ятдесятилітня історія Магдебурзького права в місті.

Замість ліквідованого Магістрату було впроваджено російську модель міського самоврядування (дума і управа). Відтепер господарством Києва відали Міська Дума, що була виборним розпорядчим органом міського самоврядування, та її виконавчий орган — міська управа.

Спочатку Дума мала станово-предста­вницький характер, а після «Городового положення» 1870 р. обиралась на основі майнового цензу, її очолював міський голова, якого обирали тер­міном на 4 роки. Нове «Городове положення» 1892 р. було спрямовано на ліквідацію царизмом ліберальних реформ. Київське міське самовряду­вання цілком перейшло до представників дворянства й великої буржуазії. Окрім того, розширились офіційні права царської влади, яка дедалі біль­ше втручалася в справи міського управління.

В липні 1917р., вперше і во­станнє в історії Києва, вибори до Міської Думи відбулися за партійними списками на основі загального, прямого, рівного, таємного та пропор­ційного голосування, в якому взяли участь 53 відсотки виборців. Однак Дума, обрана за новим демократичним законом Тимчасового уряду, про­існувала лише до осені 1919 р. В умовах громадянської війни думські гла­сні доклали чимало зусиль, щоб зберегти місто від руйнувань і злиднів. Із встановленням влади більшовиків діяльність Думи не відновлювали.

Незважаючи на труднощі й перешкоди в роботі, Київська дума за час свого існування зробила вагомий внесок у соціально-економі­чний та культурний розвиток міста. Слід, однак, зауважити, Що фактично всю владу в Києві цього періоду було зосереджено в руках царських санов­ників в особі губернаторів та генерал-губернаторів, які призначалися з Петербурга і разом з міністром внутрішніх справ Російської імперії здійс­нювали нагляд за станом міського самоврядування і затвердження всіх найважливіших постанов його органів.

Загалом же, така модель київського самоврядування, як Дума, має неабиякий пізнавальний і практичний інтерес для сучасників.

Магістрат, а згодом і Міська Дума розміщувалися на Подолі у будинку Н.Сухоти. І лише 1878 року переїхала у спеціально для неї збудоване у 1874-1878 роках приміщення на Хрещатику. У цьому приміщенні Дума працювала до 1919 року. Згодом тут був окружний виконком, обком і міськком Компартії. Будівлю Міської Думи втрачено разом із іншою забудовою Хрещатику у роки ІІ Світової війни.

Міськими головами наприкінці ХІХ - початку ХХ сторіччя були такі відомі кияни як П.П.Демідов кн.Сан-Донато, М.К.Ранненкамф, Г.І.Ейсман, І.А.Толлі, С.М.Сольський, В.М.Проценко, І.М.Дьяков, серед гласних (депутатів) Думи також були М.І.Чоколов, Л.І.Бродський, В.М.Ніколаєв, Я.В.Ріхерт та багато інших.

Джерела

• Сайт Київської міської ради - http://kmr.gov.ua/
• Київ. Енциклопедичний довідник
• Хрещатик. Культурологічний путівник. К.: Амадей, 1997.