Музей історії Великої Вітчизняної війни

Історія створення музею

У червні 1943 року, в розпал битви за визволення України, її уряд ухвалив рішення про створення республіканського музею Вітчизняної війни українського народу. Проте надзвичайно важливі першочергові завдання відбудови і розвитку народного господарства відсунули питання створення музею до середини 1970-х років.

Одним з найважливіших попередників сучасного музею слід вважати республіканську виставку «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників», відкриту 30 квітня 1946 року. В жовтні того ж року виставку було реорганізовано у музей, який діяв до початку 1950-х років. Його щорічно відвідувало до 90 тисяч осіб, колекція налічувала понад 13 тисяч експонатів.

17 жовтня 1974 року на честь 30-річчя визволення України від загарбників на Печерську, у колишньому Кловському палаці, урочисто відкрито «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». Він одразу привернув увагу громадськості та численних відвідувачів, і стало зрозуміло, що масштаби теми і багатство колекції вимагають іншої наукової концепції та спеціального приміщення. Тоді ж розпочалася робота зі створення Меморіального комплексу «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», відкриття якого 9 травня 1981 року стало важливою подією в житті країни.

За розмірами та значенням колекції музей є одним з найбільших в Україні. Його зібрання нараховують понад 300 тисяч унікальних експонатів. Це дає змогу оновлювати головну експозицію та постійно діючі реліквійні: «Трагедія і доблесть Афгану», «На чужих війнах», створювати щорічно до двадцяти виставочних експозицій. На сьогодні Меморіал є провідним науково-дослідним, науково-методичним і культурно-освітнім центром з воєнної історії нашої Батьківщини. З його експозиціями ознайомилися понад 21 млн. відвідувачів із майже 200 країн світу. Враховуючи його значення як унікальної пам'ятки вітчизняної культури, з метою збереження його історико-культурних цінностей 21 червня 1996 року Указом Президента України музею надано статус Національного. Відтоді він має назву: Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».

Мемореальний комплекс

Основою для будівництва став творчий задум та ескізний проект відомого скульптора Є.Вучетича та архітектора Є.Стамо. Роботи виконав авторський колектив скульпторів і архітекторів Києва та Москви: В.Бородай, В.Єлізаров (керівник), І.Іванов, Г.Кислий, І.Мезенцев, Ф.Согоян, М.Фещенко, В.Швецов та інші. На стадії попередньої розробки проекту в ньому брала участь Г.Кальченко.

Споруджувала меморіал уся країна. Знадобилося майже п'ять років для того, щоб розпланувати непроглядні зелені хащі печерських пагорбів і звести на них музей-пам'ятник. Сотні відомих підприємств, науково-дослідних інститутів і установ, таких як київський завод ім. Паризької Комуни, художньо-виробниче об'єднання «Художник», інститути електрозварювання ім. Є.О.Патона, проблем матеріалознавства, промавтоматики, надтвердих матеріалів, Діпромісто, Київміськбуд та інших, внесли вагомий внесок. Залучались військові підрозділи, учнівська молодь. Будова була на постійному контролі уряду та керівників м. Києва. Багато зусиль, творчого натхнення, невичерпної енергії доклав до створення меморіалу тодішній директор музею Василь Андрійович Козлов.

Головна площа Меморіалу зі скульптурною композицією «Форсування Дніпра» та чашею «Вогонь Слави». Меморіальний комплекс займає площу понад 10 га. До нього входять: музей з монументом «Батьківщина-мати», головна площа з Алеєю міст-героїв та скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» й «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки і озброєння, окрема споруда, де розгорнуті постійно діючі реліквійні експозиції «Трагедія і доблесть Афгану», «На чужих війнах», відкриті для відвідування екскурсантів літак Лі-2, гелікоптер Мі-24В та реактивний винищувач МіГ-23.

Головний експозиційний корпус музею — триповерхова споруда з площею перед нею, яка вміщує до 30 тисяч чоловік. Саме тут на честь всенародних свят Перемоги та визволення України і Києва проходять загальноміські заходи з участю ветеранів та їх нащадків.

Будівля музею є одночасно п'єдесталом для монумента «Батьківщина-мати», звернутого обличчям до Дніпра. Велична споруда виконана з листової неіржавіючої сталі. Скульптура, як і весь Меморіал, є унікальним складним механізмом, який вже протягом двох десятиліть живе своїм життям, завдяки складній, високопрофесійній роботі інженерно-технічного складу Меморіального комплексу.

За ці роки він став невід'ємною часткою панорами Києва, ще одним свідченням того, що подвигу народу-переможця — жити у віках.

Джерела

• Сайт музею - http://warmuseum.kiev.ua/ukr/history.shtml