Відмінності між версіями «Московський міст»

Матеріал з WWW Енциклопедія Києва
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
м (дати, пусті строки, категорії вниз)
Рядок 1: Рядок 1:
<div style='float:right;'>
+
Московський мостовий перехід став до ладу у грудні [[1976]] року (автори архітектор А.В. Добровольський та інженер Г.Б. Фукс) Складається з вантового моста через Дніпро (довж. — [[816]] м, шир. — 31,4 м), моста через річку Десьонку (довж. — 732 м, шир. — 29,1 м) і шляхопровіда над набережною Славутича (довж. — 55 м, шир. — 31 м). Судноплавна частина Московсього мосту перекрита однопілоновою вантовою системою, розміщеною біля левого беріга; правобережна частина моста — естакада з прогонами по 63 м. Сталеву балку жорсткості у вантовуму прогоні (300 м, найдовшому в колишньому СРСР) підтримують ванти із сталевих канатів (по 20 — 40 у ванті). Ванти спираються на А-подібний пілон (вис. — 115 м). Вгорі на пілоні — зображення герба Києва. Автомобільний транспорт рухається по трьох смугах у кожному напрямі; ширина розподільної смуги — 2,2 м, захисних смуг з боків проїзної частини — 0,5 м, тротуарів — понад 2 метри.
{|
 
|-
 
|[[Зображення:0003.jpg|thumb|250px|left|]]
 
|}
 
</div>
 
  
Московський мостовий перехід став до ладу у грудні [[1976]] року (автори архітектор А.В. Добровольський та інженер Г.Б. Фукс) Складається з вантового моста через Дніпро (довж. — [[816]] м, шир. — 31,4 м), моста через річку Десьонку (довж. — 732 м, шир. — 29,1 м) і шляхопровіда над набережною Славутича (довж. — 55 м, шир. — 31 м). Судноплавна частина Московсього мосту перекрита однопілоновою вантовою системою, розміщеною біля левого беріга; правобережна частина моста — естакада з прогонами по 63 м. Сталеву балку жорсткості у вантовуму прогоні (300 м, найдовшому в колишньому СРСР) підтримують ванти із сталевих канатів (по 20 — 40 у ванті). Ванти спираються на А-подібний пілон (вис. — 115 м). Вгорі на пілоні — зображення герба Києва. Автомобільний транспорт рухається по трьох смугах у кожному напрямі; ширина розподільної смуги — 2,2 м, захисних смуг з боків проїзної частини — 0,5 м, тротуарів — понад 2 метри.
+
<gallery>
 +
Зображення:0003.jpg
 +
Зображення:Міст метро1.jpg
 +
Зображення:Міст метро2.jpg
 +
</gallery>
  
 
[[Мости|Мости Києва]].
 
[[Мости|Мости Києва]].

Версія за 20:00, 18 жовтня 2006

Московський мостовий перехід став до ладу у грудні 1976 року (автори архітектор А.В. Добровольський та інженер Г.Б. Фукс) Складається з вантового моста через Дніпро (довж. — 816 м, шир. — 31,4 м), моста через річку Десьонку (довж. — 732 м, шир. — 29,1 м) і шляхопровіда над набережною Славутича (довж. — 55 м, шир. — 31 м). Судноплавна частина Московсього мосту перекрита однопілоновою вантовою системою, розміщеною біля левого беріга; правобережна частина моста — естакада з прогонами по 63 м. Сталеву балку жорсткості у вантовуму прогоні (300 м, найдовшому в колишньому СРСР) підтримують ванти із сталевих канатів (по 20 — 40 у ванті). Ванти спираються на А-подібний пілон (вис. — 115 м). Вгорі на пілоні — зображення герба Києва. Автомобільний транспорт рухається по трьох смугах у кожному напрямі; ширина розподільної смуги — 2,2 м, захисних смуг з боків проїзної частини — 0,5 м, тротуарів — понад 2 метри.

Мости Києва.

  Місцевість:  Оболонь, Троєщина, Труханів острів.   Станції метрополітену:  Петрівка.

Джерела